"не вмре поезія" в.сосюра! жанр, вид лірики, віршований розмі

Мета: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом В.Сосюри, повторити відомості з теорії літератури (поняття про інтимну лірику, віршовані розміри); опрацювати ідейно-художній зміст твору поета «Васильки». Розвивати пам’ять, логічне мислення, увагу сть, уміння виразно і вдумливо читати твори висловлювати власні думки; робити висновки, виховувати почуття пошани до творчості В.Сосюри, повагу до щирого почуття – кохання.

Помню, как мы узнали о войне, почти каждый день провожали мужчин на фронт. Женщины плакали. Сколько слёз было пролито! Тяжело это - провожать отцов, мужей и братьев на войну, зная, что они могут не вернуться. Нашего отца провожали  всем колхозом, потому что ценили за честность, трудолюбие и справедливость. Мы каждый день встречали почтальона, ожидая писем от отца, радовались каждому, читали всей семьёй по нескольку раз и, конечно же, ждали его возвращения домой. Но он не вернулся. Сна- чала мы получили письмо от фронтового друга нашего отца Василия Сахарова, который написал нам, что отец сопровождал поезд с военной техникой и этот поезд был подорван немцами. Так мы узнали, что наш отец погиб и похоронен под Смоленском. А позже пришла и похоронка. Это было большим горем для нашей семьи. К сожалению, похоронки приходили во многие дома.

   Прочитавши твір "Білий кінь Шептало" напевно кожен задумався про секретний зміст та загадковий сюжет. Адже саме в цьому творі зображується образ людини, яка хоче виділитись від цієї сірої, одноманітної маси. Оскільки ми дуже різні, то на мою думку і відповіді на питання: "Що я взяла для себе від цього твору" теж досить різні. Як на мій погляд кожна людина ще раз підкреслила (відмітила) для себе, що ми не схожі один на одного, як і характерами, обрисами обличчя...Можна перечисляти, і перечисляти. Все це ще раз доводить нашу не схожість. Отже перейдемо до нашого з Вами досить цікавого запитання.
  Білий кінь Шептало уособлює яскраву людську особистість, яка під впливом повсякденного життя втрачає свою індивідуальність, губить кращі риси свого характеру, пристосовується, починає діяти "як усі". На мою думку нам знайома така ситуація, коли людина потрапляє в таку обстановку, де вона почуває себе досить не зручно та ніяково. Вона прагне виразитись, але попри невдале середовище нічого не може вдіяти.
  Отже, можемо дійти висновку, що попри всі перешкоди які зустрічаються на нашому шляху ми повинні самовдосконалюватися, бути особливими, мати свою власну думку та просто вірити в себе.