Як би я провів свій день іваном силою

І моя важка робота принесла свої плоди: я не отримав жодної шістки. Мої батьки пообіцяли мені, якщо я не отримаю жодної шістки, дозволити поїхати мені в дитячий табір на морі. Мій найкращий друг був там вже тричі, і йому дуже сподобалося. Цей табір знаходиться в Криму, майже на самому березі моря в невеликому селищі. Мій друг розповідав мені, що там веселі вожаті, що вони влаштовують цікаві конкурси та змагання між дітьми. Що там купаються в морі щодня, як відзначають День Нептуна і День іменинника. До того ж я б хотів знайти собі нових друзів, подивитись на Крим, тому що я там жодного разу не був. Це моя найбільша мрія про літо. І я думаю, що вона здійсниться.

Моя бабуся живе в селі недалеко від міста. Кожні канікули я їжджу до неї в гості. Я приїжджаю на початку червня, а додому їжу вже в серпні, — майже ціле літо ми з нею разом. Я допомагаю моїй бабусі по господарству: ношу воду з колодязя, працюю на городі. А ще в селі у мене ціла купа друзів! Я живу все літо у бабусі ще змалечку, тому вже давно встиг перезнайомитися з усіма хлопцями та дівчатами, тому що село у нас невелике і кожен один одного знає. Деякі з дітей, як і я, приїжджають з міста, а деякі живуть в селищі. Разом ми проводимо дуже багато часу: ходимо на річку купатися — я вмію плавати, і тому бабуся майже не хвилюється за мене. Якось ми вирішили провести змагання з плавання між хлопцями, які вміють плавати, так я там переміг! Але і без змагань на річці дуже весело: ми пірнаємо у воду з «тарзанки», бризкає дівчат водою. У кінці червня і на початку липня ми ходимо до лісу і збираємо там суницю. Вона маленька, але така смачна! Ми нахиляємося низько над землею, щоб не пропустити жодної ягідки. У нас навіть є свої «фірмові» місця, де ми збираємо суницю.

Якщо у моїх батьків буде відпустка влітку, то ми всією сім’єю поїдемо в Закарпатті. Ми їздимо туди щоразу, коли є можливість. Живемо ми в невеликому селищі біля міста Мукачево. Я навіть не пам’ятаю, як він називається, але я пам’ятаю, що озеро, в якому ми купаємося, синє-синє і прозоре-прозоре. Я одного разу зайшов у воду по шию, а потім глянув вниз, на ноги. Так їх було видно дуже добре! І глибина там хороша, що й поплавати можна, і вода прозора і чиста, одне погано — холодна вона дуже, тому що з гір стікає вниз багато джерел, вода з яких потрапляє в озеро. А ще навколо нашої бази відпочинку знаходиться ліс, в який ми збираємо літні гриби, ягоди та просто оскільки гуляємо. Я люблю відпочивати разом зі своїми батьками, так як вони у мене веселі, добрі. Вони в мене найкращі в світі батьки!

Обов’язково у літні подорожі я візьму з собою книжки, які задали прочитати літом для наступного класу. Я взагалі люблю читати і часто читаю все, що мені трапляється під руку: газети, журнали, книжки. Мені цікаво дізнаватися про те, як живуть інші люди, цікаво читати про пригоди, таємниці, про заховані скарби. А шкільна література теж цікава, не дивлячись на те, що тематика інша. Влітку я прочитаю книгу, а взимку, коли ми будемо її проходити, лише повторю і все, так як у мене хороша пам’ять, я легко запам’ятовую те, що прочитав. Останній тиждень літніх канікул я хочу провести вдома, готуючись до школи.

                    І У ТОМУ ТВОРІ ТРОХИ ДОБАВИТИ ПРО ІВАНА СИЛА

Якою повинна бути сучасна дівчина? Привабливою, працьовитою, вихованою, розумною, щирою душею — ідеальною. Героїня твору І. Котляревського «Наталка Полтавка» є уособленням найкращих рис дівчат, стала ідеалом національного характеру, в якому гармонійно поєдналися зовнішня краса і багатий духовний світ. Перед нами — проста українська дівчина — трудівниця, яка жила на початку ХІХ ст. Наталка — добра, ввічлива та чесна дівчина. «Золото — не дівка! — кажуть про неї.— Окрім того що красива, розсудлива, моторна і до всякого діла дотепна, яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою… яка трудяща, себе і матір на світі держить». Чим це не ідеал для сучасної дівчини? Для неї, як для справжньої дівчини-українки, найбільше багатство — чесне ім’я. Коли Тетерваковський залицявся до неї, вона з гідністю відповідала: «Знайся кінь з конем, а віл з волом». Хоч возний і пан, але вона не хоче мати багатства без любові, для неї щастя — життя з коханим. «Бідність і багатство — єсть то Божа воля, з милим їх ділити — єсть щаслива доля»,— висловлюється героїня. Ніжна і щиро сором’язлива, вона впевнена в собі, це допомагає їй не занепасти духом при злиденному житті. Я захоплююсь незвичайною рішучістю і стійкістю героїні в боротьбі за своє щастя, коли доля зводить її з коханим Петром. Наталку не лякає людський осуд, вона залишається з людиною, яку кохає понад усе. Героїня ще не одне покоління читачів буде вчити доброчинності й непорушної відданості найвищим почуттям. Вона являє собою впевнення споконвічного жіночого ідеалу моїх співвітчизників, що ґрунтувався на святинях народної моралі. Минали десятиріччя, змінювався суспільний устрій життя, додавав нові риси до соціального обличчя жінки, проте в найістотнішому цей ідеал залишався без змін. Нам близький і дорогий образ жінки, багатої духовно, чесної, працьовитої і сердечної. З плином часу такі ідеали не старіють, бо вони — загальнолюдські і вічні, актуальні для будь-якої епохи. Саме такою має бути любляча дитина, сповнена глибокої поваги до батьків. Саме такою має бути жінка: порядною, працьовитою, розумною. Саме такою має бути наречена: щиро люблячою, вірною, ладною з гідністю відстояти своє кохання. Всі ці моральні якості втілив у своїй героїні І. Котляревський, подавши їх у сукупності з рисами чарівної зовнішньої краси Наталки — ще однією характеристикою народного ідеалу для сучасних українських дівчат.

Відповідь:

Зазначене речення є цитатою з твору І.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім"я". За жанром «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова сатирично-гумористична повість. Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони - учасники великої родинно_побутової війни, якій не видно кінця. Змальовуючи цю «війну», прозаїк раз у раз вдається до гумору. А в наведеній цитаті як яскравий комічний засіб використав змішування стилів  - високим епічним стилем описує сцену побутової бійки.  Згадаймо піднесений стиль козацьких пісень, балад - "То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила. То татар велика сила Козаченьків обступила".   Війна в родині і те, як описує її автор викликає сміх, але крізь цей сміх пробиваються сльози…

Пояснення: