Цитатна характеристика сергія с твору ярослава стельмаха "митькозавр з юрівки"

  ярослав стельмах "митькозавр із юрківки, або химера лісового озера."

    цитатна характеристика митька через інших персонажів.

     

      "о, - полегшено зітхнув я. - оце я тебе пізнаю. а то аж злякався спершу. звідки, думаю, такий запал." (сергій про митька)

      " вхопившись рукою за поручні, митько став так вигицувати, пі ноги, що аж дошки піді мною заходили ходором, і місток затрусивсь іще дужче. добряче спітнівши, зате наочно довівши мені, що боятися нема чого, митько зрештою вгамувавсь, і ми заглибились у ліс."

      " зоології? ти що, здурів? мало тобі колекції, мало тобі ботаніки, мало тобі нашої вчительки? забув, як ти сам з її уроків тікав? " 

      "і голова ж у тебе, митько."

      "удень ми тільки й сиділи над книжками, сперечались, робили різноманітні припущення і бігали до біблі митько склав декілька таблиць і заучував їх напам'"

      "але ж головний у нашій експедиції ти."

      "взагалі мушу визнати: голова в мого друга працювала із колосальною швидкістю і, бувало, не встигав він бодай до половини висловити якусь думку, як у нього вже народжувалася друга, а то й третя, зовсім протилежна. однак далеко не всі з них можна було назвати рівноцінними чи просто вдалими."

      "і взагалі у нас попереду ще дуже багато цікавого, і завжди так буде, поки ми з митьком."

Найкращий подарунок людині — це її життя. воно дарує радість, натхнення, любов, спілкування, красу і велич природи, щастя. і я вважаю, що від людини залежить, як вона використає для себе ці дари — чи обере вона шлях пізнання світу, чи буде гнатися за багатствами і владою, чи буде творити красу. тому мені здається, що, власне, сама людина обирає собі шлях: чи пізнавати і поповнювати світ і себе красою, чи втратити назавжди світ прекрасного і чудового.для мене весь навколишній світ є прекрасним, яскравим і чудовим. кожного року ми з родиною їздимо відпочивати в ліс чи на море. мені здається, що немає нічого прекраснішого за ранкові промені сонця на вершечках дерев, кування зозулі, свіже чисте повітря. за щоденними турботами і справами ми забуваємо про дари й красу нашої природи. а вона щиро наділяє нас своїми багатствами. я добре пам’ятаю, як мати вперше повела мене до театру на «лебедине озеро». чудова музика, плавні та майстерні рухи зачарували мене. виявляється, що людина жестами і рухами може створювати справжнє мистецтво, прекрасний і чарівливий танок, який може передавати певний настрій, почуття та думки.у мого батька є давній шкільний знайомий. іноді він заходить до нас, і мені цікаво спілкуватися з ним, слухати його, незважаючи нате, що він набагато старший за мене. батько часто говорить про нього: «золота, прекрасна людина». звичайно, він не із золота. але він ніколи жодним словом не образив своїх знайомих, завжди підтримував мого батька і йому в різних життєвих ситуаціях. лише завдяки своєму розуму, праці, чемності він одержав визнання і повагу. у нашому житті багато прекрасного. але від кожного з нас залежить, чи будемо ми помічати його, наповнювати прекрасним наше життя. я намагаюся побачити гарне і яскраве кожного дня і при цьому дарувати прекрасне оточуючим.

Был на свете один необычный кукольный театр ,ночью все куклы в нем оживали и проводили свой день.,так,как обычные люди проводят.родители - куклы,отводили своих деток в разные кружки : танцы,пение,музыкальная школа. но все эти прекрасные куклы обожали классическую музыку,но больше всего в своей жизьни они любили танцевать под флейту.каждый хотел своего ребеночка отдать в муз.школу,только для того,чтобы он научился играть на флейте.конечно,как и во всех обычных есть не обычные случаи,с нашими героями произошел именно такой казус. в обычный ,ничем не примечательный день ,когда один из маленьких героев показывал свой талант,(прекрасную игру на флейте)откуда не возьмись прилетела баба-яга распугала всех местных жителей детей и украла самый главный инструмент - флейту.жители долго горевали по поводу пропажи их любимого инструмента,но среди них нашелся один храбрец,который обещал вернуть флейту в город.они жили рядом с границей,и наш герой надеялся,что бабу-ягу не пустят через границу,так как у нее нет документов на флейту,в общем так оно и случилось.ее задержали пограничники и вернули инструмент на его законное место.)