Водній із рецензій на повість " шпага славка бекрути" її автор розмірковує : " хто і що перетворює нас ізмалку на будівничих і руйнівників, чому одній дитячі палаци постають зрештою у камені, а інші - залишаються купкою пі навіть якщо обоє їхні автори були наділені божим даром? ". поясніть ці слова в контексті повісті ніни бічуї.

Перемогти, а приручити? а згадати, що всі ми тварини? бо так само харчуємось (більшість не відмовиться харчуватись м'ясом). маємо ті ж інстинкти продовженя роду, дитинчат вирощуємо більш-менш дбайливо. правда не всі. хижаки як серед тварин, так і між людей, швидше знищать власне дитинча, ніж дозволять собі померти від голоду. звірі правда не додумались свооїх дітей продавати, так що тут вони порядніші ну гаразд, приборкаємо. он церква скільки часу цим зайнята? чи не лише цим? хрестові походи, полювання на відьом, нищення єресей разом з є ні, ніяк одні звірі (у овечих шкурах) не можуть без звірства інших, вірних. якось у одному третьосортному фентезі трапилась фраза: "пророки лишаються безгрішними, а ми, паладини, робимо те,що треба". так і живемо. і житимемо. бо "звір" рятує нам життя. якщо нападуть хулігани й буде не до розмов, наприклад. інша річ, шо у кожного з нас свій "звір" у душі: в кого вовк, а в кого й пацюк. варто б знати, який саме, бодай про себе. а особиста чи вічна проблема? я вважаю, це дуже особиста проблема кожної живої людини. не з тих, що вирішують на громадських зборах, тут і референдуми безсилі. і тримати свого "звіра" на припоні, чи ні - добра воля кожного з нас. варто лише перед тим, як дати волю своїм інстинктам, уявити, де сам себе хочеш бачити: між людьми, чи у звіринці?

Календарно-обрядові пісні виникли ще в первісному суспільстві, їх виконували (виконують) під час обрядів. більшість обрядів і обрядових пісень пов’язана з календарем. у різні пори року виконували певні об­ряди й відповідні їм пісні, тому й розрізняють пісні літнього циклу (русальні, купальські, жниварські), зимового циклу (колядки, щедрівки) і весняного (веснянки).зимовий циклколядки виконують під час обряду колядування на різдвяні свята, а щедрівки — у щедрий вечір, під новий рік. гурти моло­ді обходили домівки, іноді з «козою» (один із щедрувальників у вивер­нутому кожусі і з дерев’яною головою кози), величали піснями господа­рів, бажаючи їм усіляких щедрот і достатку, а за це, жартуючи, просили винагороду.весняний циклвеснянки виконували під час весняних обрядів. це — закличні пісні, вони мали закликати весну і добрий врожай. до найвідоміших веснянок належать такі: «ой весна, весна — днем красна», «а ми просо сіяли, сіяли», «подоляночка».літній циклрусальні пісні дуже давні за походженням, їх викону­вали під час «русального тижня», наприкінці травня — на початку червня, коли починало колоситися жито. наші пращури хотіли забезпечити ви­сокий урожай і вплинути на міфічних русалок, аби вони не шкодили по­сівам, умилостивити їх, щоб не ловили й не залоскочували дівчат і хлоп­ців.купальські пісні виконували в ніч перед святом івана купала (7 липня): хлопці й дівчата збиралися біля вогнищ, через них, співали, влаштовували ігри, дівчата пускали вінки на воду й дивилися,  куди вони попливуть, — звідти й прийде суджений, топили в річці чи спалювали на вогнищі опудало купали, щоб забезпечити добрий уро­жай на майбутній рік.жниварські пісні — обрядові величальні пісні, які виконували під час жнив. день їх закінчення перетворювався на свято завершення польових робіт зі збирання врожаю. воно проходило радіс­но й урочисто, цікавими дійствами й піснями. жен­ці висловлювали побажання доброго врожаю в наступному році, дяку­вали ниві за врожай.