Контрольний твір на тему "пісенно-поетична творчість андрія малишка

Мабуть, найвідомішим твором пісенної спадщини малишка є пісня «рідна мати моя» («пісня про рушник»). вона була написана до кінофільму «літа молодії» і здобула велику популярність серед народу, стала народною перлиною. кожен рядок цієї пісні випромінює доброту і любов, пройнятий материнським теплом і синівською вдячністю. у поезії створено узагальнений образ матері, що «ночей не доспала», що передавала своєму синові любов до вітчизни, до природи, до всього прекрасного. мати перед дальньою дорогою дає сину «рушник вишиваний», де вимережила своїй дитині долю, долю серед тихого шелесту трав, «в щебетанні дібров». цей рушник оберігатиме сина в дорозі і буде нагадувати йому про сонячне дитинство, розлуку з рідним краєм і найдорожчою людиною. своєрідна форма поезії наближає її до пісні. рефрен надає співучості, ніжності, ліричності, народності. твір насичений епітетами, яскравими метафорами. 

А що ж таке добрі справи? Мені здається, це хороші вчинки, які люди роблять щодня і не заради слави, а від чистого серця, для того, щоб оточуючим стало краще, комфортніше. Потрібно тільки захотіти, і добрі справи можна робити щодня.

Великих добрих справ в своєму житті я ще не встигла скоїти. Але ті, які я роблю щодня, роблю від душі. Поступаюся місцем старшим у автобусі, допомагаю хворий сусідки, ділюся з подружками смачними цукерками, з товаришем по парті — олівцями, зошитом, якщо він забув їх вдома, у всьому слухаю батьків і вчителів — це маленькі, але добрі справи.

Для мене добру справу — це намагатися до моїй бабусі. Вона в мене найкраща, майже всі канікули я проводжу в селі. Влітку допомагаю на городі, прибираю вдома, поливаю квіти. І, зізнаюся, дуже приємно, коли бабуся посміхається і підхвалює мене. Разом з бабусею взимку робимо годівнички для пташок, розкладаємо сіно для зайців. У бабусі живе вдома кішка Ася, яку принесли знайомі, підібравши взимку в під’їзді ще маленьким-маленьким кошеням. А моя бабуля — дуже добра, вона залишила кошеня у себе, а тепер з ніжністю піклується про нього.

Я й сама дуже люблю тварин. Часто приношу що-небудь поїсти бездомним кішкам і радію, коли вони з вдячністю мурличут мені вслід. Як шкода, що не можна до м усім, муркоче і Скуляни, сумували і страждаючим! Так і хочеться крикнути людям навколо: «Озирніться! Не проходьте мимо чужої біди! »

Кілька разів на рік наша гімназія проводить акцію «Діти — дітям». Ця акція полягає в тому, що ми даруємо дітям-сиротам шкільне приладдя, а на Новий рік — іграшки та теплі речі. Тим самим наша сім’я і багато інших сім’ї віддає частинку своєї душі дітям, яким так не вистачає батьківської любові. На день Перемоги ми всім класом вітаємо ветеранів, тих героїв, які врятували наше майбутнє і підтримуємо з ними зв’язок протягом року: дзвонимо, справляємося про здоров’я, завжди готові до

Із задоволенням беремо участь у концертах для літніх людей нашого мікрорайону. Адже так приємно відчути турботу і підтримку ближнього, повеселитися разом.

Добра справа — це ще й усмішка, добре слово, сказане комусь, знайомому і незнайомому. У нашому класі часто проходить гра «Таємний друг». Кожен отримує листочок з ім’ям однокласника і протягом тижня намагається бути чуйним, уважним, допомагати в усьому цій людині, бути справжнім другом, не афішуючи себе. Перемагає той, хто більше зробить хороших справ, подарує більше теплих ласкавих слів, кого назвуть «таємним другом». У перший раз мені дістався листочок з прізвищем хлопчика, з яким я майже не спілкувалася. З чого ж почати ставати «таємним другом»? Тоді я просто посміхнулася і сказала, які гарні в нього очі. Потім уважніше придивилася і з’ясувала, що він любить футбол, плавання та квіти. Я подарувала розмальовку з футболістами, а він мені приніс наклейки з квітами. Гра давно вже закінчилася, а наша дружба немає. У мене в класі багато вірних друзів, а з усіма однокласниками дуже хороші, добрі стосунки.

Стань добрішими сам, посміхнися першим, і тобі дадуть відповідь тим же.

Коли в класі хтось довго хворіє і не ходить до школи, ми всі разом пишемо велику послання з веселими малюнками та побажаннями швидкого одужання. Так приємно усвідомлювати увагу і підтримку навколо. Наш клас дружний і чуйний, кожен готовий прийти на виручку.

Добру справу, добре слово не чекає нагороди, але рано чи пізно добро повертається добром. Коли робиш добро, на душі стає дуже весело і добре.

Мама каже, що потрібно ставитися по відношенню до інших так, як ти б хотіла, щоб ставилися до тебе. Я теж думаю, що якщо робити людям щось хороше, то і їм захочеться надходити також. Так що потрібно поспішати робити добро, і воно обов’язково до нас повернеться!

«Якщо добрий ти — це добре,

А коли навпаки — погано »-

так співається у відомій пісеньці про кота Леопольда.

Поспішай творити добро і життя навколо стане світліше, добрішими і радісніше!

 Кожного разу відвідуючи свою бабусю, я допомагаю їй доглядати за свинею Марусею,кицею Ромашкою та курчатами.Та приїхавши до неї в цей раз, я почув, що Ромашки вже два місяці як не стало, зате В Маарусі з*явились дитинчата.Коли я зайшов у загін подивитись на поросят, я побачив серед гладеньких поросят маленького сірого пухнастика, який теж з іншими поросятами годувався молоком Марусі.Я побіг до бабусі з криками, що Маруся народила окрім поросят ще й кошеня,та бабуся мене заспокоїла.Це виявилось кошеня зникнувшої Ромашки.А свинка Маруся Пушка всиновила і годує молоком, як і своїх дитинчат.
-Мама є мама.-дивно сказала бабуся.