Коротко схарактеризуйте лiричного героя поезiй о.ольжича

Одна з відмінностей людини від тварин, навіть розумних, полягає в тому, що тільки людина здатна жартувати й сміятися. звичайно «серйозні люди» стануть заперечувати важливість гумору, зневажливо питаючи: яка користь у простому жарті? та гумор часом служить не тільки корисним, а життєво важливим цілям. мабуть, всі чули приказки: «сміх подовжує життя» або «сміх — це найкращі ліки». ці приказки виникли не просто так, адже ще цілителі середньовіччя виписували хворим блазнівські клоунади, щоб прискорити одужання своїх пацієнтів. і сьогодні багато лікарів впевнені, що гумор сприятливо впливає на лікування хворого. моя мати працює в лікарні. кожного дня вона приймає десятки пацієнтів. дуже часто люди нервують і хвилюються, але мати знає: як поводитись у таких випадках. вона завжди в доброму гуморі, чи то вдома, чи на роботі. ставлячи діагноз хворому, вона може розповісти якийсь дотепний випадок зі своєї практики й цим підняти настрій людині. а інколи достатньо просто привітно заговорити і посміхнутися, щоб людина уже відчула себе важливою й потрібною. дуже важко йти по життю без посмішки й жарту, адже кожен день нашого існування ється дрібними й великими стресами. гумор же слугує своєрідною «розрядкою» й відволікає нас від проблем. коли у важкій ситуації знаходиш щось смішне, то напруга й роздратованість одразу відступає. творча спадщина нашого народу свідчить про те, що в недобрі часи гумор йому вистояти в нелегкій боротьбі за своє існування. згадаймо хоча б постать павла губенка, більш відомого як остап вишня. у такі важкі часи для своєї країни, як перша, а згодом і друга світова війна, голодомор і сталінські репресії, він писав усмішки й гуморески, щоб звеселяти людей і дарувати їм надію на веселе й світле майбутнє. письменник писав про свою гумореску «зенітка»: «я хотів у тяжкі, грізні часи писати щось веселе… щоб і моя робота спричинилась до того, щоб люди й на фронті, і в тилу, таки по-справжньому засміялися, та не засміялися, а просто таки зареготалися. одночасно, щоб моя гумореска відігравала й певну, сказати б, мобілізаційну, підбадьорювальну роль». тож ми вже зрозуміли, що гумор — це потужна зброя, а значить він може бути використаний і на шкоду людині. надмірне застосування гумору переходить у глузування, що може викликати в об’єкта насмішок негативні почуття і, як наслідок, агресію. тому пускати в хід жарт слід обережно, намагаючись при цьому не образити людину. отже можна зробити висновок, що гумор дійсно відіграє велику роль у нашому житті. живучи без усмішки й жарту та приймаючи все до серця, ми б, мабуть, просто не витримали всієї серйозності життя.

Зло і добро. це напевно дві риси характеру які   у людині зявились найскоріше. тільки як дитина починає розмовляти, має власну думку про світ тоді вона вже розуміє що таке добро і зло. добро в дитячу душу заходить завдяки матері. вона любить, піклується, оберігає своє дитинча. тому добро в дитині є завжди. але коли дитина виростає, стає міцнішою і батьки відпускають її в навколишній світ вона зустрічається з такою рисою характеру як зло. вона починає розуміти що таке підлість, брехня, обіда.. ці всі поняття входять до одного слова зло. звичайно всім хочеться посміятись з іншого котрий не має такого дорого телефона, або ж не має стільки кишенькових грошей. і саме тоді   в душу дитини крадеться зло. тоді їй хочеться все більше і більше шкодити, і вона привикає до цієї риси. дитина виростає в дорослу людину. вона зла, пі тому, зло ніочго не дасть крім зла, адже вона вже не зміниться. в дитинстві ще могла а зараз ставши дорослою людиною, привикнувши до такого життя вона не зможе змінитись і буде надалі породжувати зло.