Напишить продовження твору сімя дикої качки

коли юрко повернувся додому, то його почалу мучити докори і він вирішив написати листа тосі з вибачення. для нього це було дуже складно, але все ж таки гарні наміри перемогли у ньому і лист було відправлено. у листі він запитував тосю про те як там дика качечка зі своїми каченятами і просив у дівчинки дуже щире вибачення за свої вчинки. тося немогла не відповісти на цей лист. так вони листувалися весьнавчальний рік. а влітку юрко приїхав знову до села і вони разом з тосею кожного дня ходили годувати качку з уже здоровими каченятами.

Відповідь:

В той день для Шептала всі події складалися не дуже вдало. Спершу Степан вирішив саме його відправити на додаткову нудну роботу- крутити привод. Потім, не звертаючи уваги на люблячий погляд Шептала, конюх добряче потягнув Шептала по ребрах батогом. Біль, відчай і образа наповнили душу білого коня, хоч він ще намагався якось виправдати Степана. Але зверхній дотик пужална, яким нагородив коня малий хлопчисько, переповнив чашу терпіння. Все єство білого коня збунтувалося і той рвонув на волю.  

Пояснення:

"Шептало бездумно, із звичною покірністю ступив кілька кроків за босим хлопчаком і раптом з болісною ясністю, як ніколи досі, відчув свою неволю. Перед очима попливла витоптана власними копитами одноманітна, суха земля, диркотів привід, торохкотіло колесо по бруківці, свистів батіг і вибухав лайкою Степанів голос. Шептало задер голову — ніздрі дражнило гострим запахом волі.

— Но-но! — суворо гукнув хлопчак, пробуючи пужалном конове стегно. — Не балуй!

І тоді сталося несподіване для хлопчака, для Степана і для самого Шептала. Од того поблажливо-зверхнього дотику його бридливо пересмикнуло і підняло. Білий кінь з нечуваною силою шарпнувся, вирвав кінець повода, дико звівся на задні нога, біснувато стріляючи страшними, кривавими очима. Цієї хвилини він був справжнім білим конем, відважним та одчайду-шним, як його далекі предки".

Мій улюблений гумористичний твір

Ця казкова історія вперше з'явилася в нашому світі завдяки талановитому перському поету і мислителю Шахерезаді. "Тисяча і одна ніч" – це неперевершений збірник східних казок, де кожна історія – це окрема пушинка, що переливається різними кольорами. Але саме оповідання про Алі Бабу та Сорока Разбійників – це справжня жемчужина сміху та розваги. Уявіть собі село, затишне та мальовниче, де прості селяни живуть своїм звичним життям. Алі Баба, головний герой нашої історії, був звичайним дроворубом, який заробляв кілька монет на життя. Його характер був лагідним і добрим, і він ніколи не шукав ніяких пригод. Але все змінилося, коли він помітив відкритий вхід до скал. Був чарівний вхід, який привів до скарбниці Сорока Разбійників. Алі Баба, бувши простим чоловіком, не міг відмовитися від спокуси і заглянув всередину. Він побачив гори золота, діамантів та непересічної краси коштовностей. Але він також зрозумів, що його життя тепер під загрозою.