Противник iвана сили- це: 1- бухенбах 2-агент фикса 3-мiха голий 4- спортсмен конкурент

З Шевченкового дитинства особливо запам’ятовується історія розвідування залізних стовпів, на яких тримається небо. Про ті залізні стовпи, мабуть, усі чули. Але наважився шукати їх тільки малий Тарас. Чумаки, які відвезли хлопця назад додому, поставилися до його пошуків добре. Але чи могли вони подумати, що все життя він шукатиме стовпи, на яких тримається небо на нашій грішній землі?

Він ті стовпи відкриє і покаже, що на них тримається людина і людський світ. Він поставить їх в основу нової української літератури. Духовну основу. Він оспівав Любов і Красу, Добро і Правду, щоб ми зробили те своєю вічною піснею. Якою великою очисною силою мала пройти в народі його пісня, щоб у нелюдських умовах рятувати людину: «Умийтеся, образ Божий багном не скверніте!». І ніхто не допитувався, «хто він такий, щоб учити»...

Рубаї як викінчений мініатюрний віршовий твір, що виражає певну думку, підкреслену в останньому рядку строфи, — одна з найпопулярніших версифікованих форм у ліричній поезії народів Сходу, сягнула своєї досконалості в тюркомовному (Захіреддін Бабур) та іранському (Омар Хайям) літературному середовищі.

Жанр рубаї отримав широку популярність в зв’язку з властивою йому змістовністю при лаконізмі форми.

Найбільшу популярність рубаї отримали в 11-12 ст. Найбільш відомим в цьому жанрі став Омар Хайям, рубаї якого є популярним викладом його світогляду.

Існують так звані «мандрівні» рубаї, які в тій чи іншій формі зустрічаються і в інших поетів. Насправді це найбільш популярні і філософськи насичені чотиривірші, які мають універсальний характер. «Втративши» свого автора, ці рубаї перейшли в розряд афоризмів, поповнили скарбницю народної мудрості.

У жанрі рубаї прославилися багато поетів Сходу. Серед них Ібн Сіна (Авіценна – 980-1037), Фаррухом (1037), Унсурі (910 / 980-1040), Туси (11 ст.) і більш пізні.

У 19 ст. рубаї Омара Хаяма були вперше перекладені на європейські мови. Це викликало не тільки інтерес до поезії Сходу взагалі, а й прагнення впровадити форму рубаї в європейську поезію.