Подскажите, героев сказки владимир винниченко ""федько-халамидник" *на украинском"

Головні герої «Федько халамидник»: Федько, Толя, Стьопка, Льонька, Спірка, Гаврик, Іван (батько Федька), Іваниха.

- Привіт, Іване!

- Привіт, Сергію!

- Іване, ти вже вирішив, до якого вузу ти будеш вступати? Вибач, що я так відразу відверто питаю, але для мене ця тема болюча!

- Нічого страшного немає в цьому питанні. Я буду вступати в медичний університет.

- Ти вирішив бути лікарем?

- Так, але ще не вирішив, яким саме. Схиляюся до того, щоб стати хірургом. Але мені не треба турбуватися, щодо невизначеності. Повчуся три роки, потім оберу спеціалізацію.

- А чому ти вирішив стати лікарем?

- Я вважаю, що здатний до роботи хірурга. У мене міцні нерви та гостре око! До того ж лікарі зараз дуже потрібні в країні, без роботи я не залишуся!

- А я, мабуть, стану юристом. Мама примушує.

- Ти що, ти ж ніколи не цікавився правознавством! В тебе абсолютно інші вподобання!Памятаєш, ми з тобою велосипед з запчастин збирали? А ти до нього потім мотор приробив?

- Я знаю. Мені техніка до вподоби. Але мама мене змушує: мовляв, станеш адвокатом, будеш заробляти великі гроші. Будеш, мовляв, сидіти в кабінеті в білій сорочці. А станеш інженером, то все життя по заводам пробігаєш.

- Сергію, я не хочу образити твою маму, але в неї застаріла інформація. Зараз в країні надлишок юристів, а от інженерів якраз не вистачає. Куди ти потім влаштуєшся на роботу, якщо в тебе немає хисту до права?

- Ти так думаєш?

- Знаєш Вікторію Кравець? Вона, з четвірками, закінчила юридичний. А тепер вже два роки роботи знайти не може!

- Невже...Ну, добре, бувай друже, я обов'язково обдумаю твою порадою, і поговорю з мамою, може вдасться вмовити її. Бо мені самому вся ця юриспруденція не подобається...

- Бувай, Сергію! Щасти тобі!

- Привіт, Іване!

- Привіт, Сергію!

- Іване, ти вже вирішив, до якого вузу ти будеш вступати? Вибач, що я так відразу відверто питаю, але для мене ця тема болюча!

- Нічого страшного немає в цьому питанні. Я буду вступати в медичний університет.

- Ти вирішив бути лікарем?

- Так, але ще не вирішив, яким саме. Схиляюся до того, щоб стати хірургом. Але мені не треба турбуватися, щодо невизначеності. Повчуся три роки, потім оберу спеціалізацію.

- А чому ти вирішив стати лікарем?

- Я вважаю, що здатний до роботи хірурга. У мене міцні нерви та гостре око! До того ж лікарі зараз дуже потрібні в країні, без роботи я не залишуся!

- А я, мабуть, стану юристом. Мама примушує.

- Ти що, ти ж ніколи не цікавився правознавством! В тебе абсолютно інші вподобання!Памятаєш, ми з тобою велосипед з запчастин збирали? А ти до нього потім мотор приробив?

- Я знаю. Мені техніка до вподоби. Але мама мене змушує: мовляв, станеш адвокатом, будеш заробляти великі гроші. Будеш, мовляв, сидіти в кабінеті в білій сорочці. А станеш інженером, то все життя по заводам пробігаєш.

- Сергію, я не хочу образити твою маму, але в неї застаріла інформація. Зараз в країні надлишок юристів, а от інженерів якраз не вистачає. Куди ти потім влаштуєшся на роботу, якщо в тебе немає хисту до права?

- Ти так думаєш?

- Знаєш Вікторію Кравець? Вона, з четвірками, закінчила юридичний. А тепер вже два роки роботи знайти не може!

- Невже...Ну, добре, бувай друже, я обов'язково обдумаю твою порадою, і поговорю з мамою, може вдасться вмовити її. Бо мені самому вся ця юриспруденція не подобається...

- Бувай, Сергію! Щасти тобі!