Написати твир роздум у писнях иого народу

Упіснях – історія мого народу

люди в україні завжди складали й співали пісні. за цими піснями можна простежити  історію народу, його життя, його мрії та сподівання, його жалі. відходили у минуле й історичні події, й учасники цих подій, але пісні залишалися. у давні часи український народ вів боротьбу з турецько-татарськими завойовниками. цю подію відображає народна «пісня про байду». байда був історичною постаттю. саме так народ називавдмитра вишневецького, засновника запорізької січі. у пісні оспівується любов до батьківщини, патріотизм, відданість своєму народові. треба згадати і народного героя, народного месника проти панів —устима кармалюка. слава про нього йшла не лише по всій україні, але й далеко за її межами. про нього народ теж склав пісню — це «пісня про устима кармалюка». ще одного патріота  українського народу, який виступав проти татарських орд, уславлює пісня «ой морозе, морозенку». не треба забувати і про обрядові пісні, які відтворюють буття наших далеких предків, їх вірування, звичаї, обряди. існує і багато таких пісень, які розпові про звичайні, побутові події з життя українського народу. серед таких пісень можна відзначити коломийки. отже, пісенний матеріал українського народу надзвичайно багатий, різноманітний та цікавий. з пісень можна багато дізнатися про нашу історію»

Привіт Павлусе!

Я прочитав у творі як ти живеш.Це для мене якось дивно.Нас батьки виховують бути працьовитими,дружелюбними,допомагати іншим.А ти навіть лінувався ходити на прогулянку,так жити неможна.Не можна надіятись на що Бог тобі щось пошле при цьому цього не старатися та не добиватися цілі.Добре що тобі пощастило коли кинули у вікно дохлого хорта ,а він розсипався у дукати.Потрібно щось робити,а не ледарювати!Тобі пощастило в житі адже на все воля Божа.Якщо Бог не захотів би тебе зробити щасливим, то лише тоді б ти відчув що таке лінуватися!Зміни своє життя в кращу сторону!

Лина Костенко родилась в Киевской области, в небольшом городе Ржищев в семье учителей. По первому образованию она педагог. Второе высшее получала в Московском литературном институте. В советские времена принимала активное участие в диссидентском движении, за что была надолго исключена из литературного процесса. В 1963 году сняли с печати книгу стихов "Звездный интеграл", а книгу "Княжья гора" сняли с верстки. В 1968 году написала письма в защиту Вячеслава Чорновила в ответ на клевету на него в газете "Литературная Украина". После этого имя Лины Костенко в советской прессе долгие годы не упоминалось. В 1987 году Костенко издала роман в стихах "Маруся Чурай", за который была удостоена Шевченковской премии. В 2010-м, после фактически двадцатилетнего перерыва, писательница презентовала своим читателям и поклонникам прозаическую книгу "Записки украинского самашедшего". Лина Костенко - живая легенда. Ее произведения изучают в школах и университетах. Несмотря на такую популярность поэтесса не любит излишнего внимания к себе. Она даже отказалась от звания Героя Украины - "политической бижутерии не ношу". Говорит, что просто делает свое дело, ведь призвание писателя - писать. На днях писательница присоединилась к гуманитарной акции "Второй фронт АТО". Лина Костенко передала на фронт несколько сборников своих стихов с пожеланиями и словами поддержки.