Учому краса і сила української пісні?

Вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. З піснею на вустах він не тільки відзначає свята, не тільки прикрашає народні обряди, а й також славить свої перемоги на ворогом...

У світі йде одвічна боротьба двох протилежних сил: добра і зла. Кожна людина на своєму шляху обов'язково зустрічається з їх проявами і після цього набуває життєвого досвіду, мудрості. Саме народ у своїх численних казках, легендах, переказах завжди підносить тему протиборства добра і зла. Напружені сюжети казок ведуть нас шляхами боротьби сильного, мужнього і шляхетного героя з підступністю, жорстокістю, злом. Як правило, герой виходить із найскладніших ситуацій переможцем, бо він захищає свою землю, своїх рідних, друзів, побратимів. Перемагає добро - так в ідеалі бачить і малює народна уява внаслідку протистояння світлих і темних сил. Обидві ці сили дуже могутні, тільки одна з них творча,життєданна, а друга - руйнівна, страшна, жорстока. На жаль, у житті не як у казці: добро не завжди перемагає зло. Християнська мораль вчить нас нейтралізувати зло добром, не відповідати злочином на злочин, не мститися за кривди, бо це може призвести до великої вселюдської трагедії. Та люди - дивні створіння. Вони не дослухаються Божих заповідей, чинять всупереч їхнім застереженням і часто розплачуються за такі свої гріхи муками власного сумління, а то й життям.

Наступного дня Сіроманець прокинувся знесилений й голодний. Вирішивши що Сашко не прийде  до нього він став на свої могутні й знесилені лапи. Й різкий запах Сашка вдарив йому в ніс. Вовк думав що цей запах приніс вітер, але через декілька хвилин він почув як хтось іде і несе з собою пиріжки з печінкою. Сіроманець поволі підійшов й зрозумів що це не Сашко.  То була Галя Грушевська. Вона ніжно сказала, протягнувши пиріжок вовкові:

-     На. Ти голодний як вовк! – сама не очікуючи того сказала Галя.

Вовк впізнав її й сів їсти пиріжок.

-     Сашко зараз вдома. Він захворів й поросив щоб я тебе знайшла й приглянула за тобою, - вела дівчинка.

Вовк різко встав й хотів було бігти до Сашка, але його зупинила Галя.

-     Сашків батько не дозволив тобі жити у них… але я можу тихо відсести туди тебе, якщо ти не проти хитни головою.

Вовк ввічливо махнув головою. Галя одягнула йому повідок. Вони разом пішли до Сашка. Галя постукала у вікно.

-     Чого тобі? Ти, до речі, Сіроманця знайшла? А годувала його? – хрипів Сашко.

-     Годувала, годувала. Ти зараз сам вдома?

-     Зараз сам. Через пів години батькі з міста приїдуть. А щось трапилось?

-     Сіроманчик до тебе хоче…

Сашко не відповідаючи вискочив із хати й чкурнув до вовка. Вони разом валялися на траві. Потім пішли до хати…