Дослідіть і порівняйте мовні особистості поеми т. шевченка "наймичка" та "марія" за поданим планом: 1.лексичні особливості 2.тропи 3.синтаксичні особливості(прості чи складні речення, сполучникові чи безсполучникові конструкції, інверсовані речення монологи, діалоги, тощо) на завтра

повість української письменниці ніни бічуї «шпага славка беркути» — дуже правдива книжка. вона вчить нас формувати критичне ставлення до вчинків інших, виховувати доброту, чесність, відповідати за свої вчинки, цінувати родинні стосунки. у повісті також показана особлива роль батьків у вихованні дитини, порушена проблема взаємодії та взаєморозуміння поколінь, що доволі рідко траплялося мені у творах інших авторів.

сім’я юлька ващука, на перший погляд, зразкова. родина живе у великій затишній оселі в середмісті львова. батько — відомий науковець, письменник; мати — домогосподарка, мета якої — підтримувати в оселі красу та затишок, дбати про комфорт членів родини; син — відмінник, гордість школи, змалку займається музикою. але поступово ми дізнаємося про справжні стосунки між членами цієї сім’ї. насправді «зразковість» родини показна, поверхова. батьків абсолютно не цікавлять проблеми та переживання сина, а той не поспішає ділитися з рідними найпотаємнішим, адже не хоче «відбирати здоров’я мамі». юлько має хист до малювання, але ніхто на це не зважає, не сприймає його талант всерйоз. великим ударом для ващука стала газетна стаття, у якій ішлося про те, що його батько, написавши монографію про місто, як виявилося, украв чужу працю, скориставшись матеріалами старих книг. наслідком подібних родинних взаємин і неуважного ставлення до дитини є те, що поступово хлопець стає пихатим, дратівливим, зверхньо поводиться з однолітками, вступає у відкритий конфлікт із найкращим другом, зраджує його, звертаючись до місцевих хуліганів із проханням побити беркуту, й потім перекладає на. беркуту свою провину. як бачимо, байдужість, міщанська родинна атмосфера посприяли тому, що хороший хлопець втратив життєві орієнтири, розгубився й став перетворюватися на морального покидька.

сусід юлька ващука стефко вус росте в неповній родині. його матір померла дуже давно, а потім він втратив бабусю, з якою жив у селі й був щасливим. після того хлопця та його сестру настку забрав до міської занедбаної квартири батько-п’яниця, якому діти були абсолютно не потрібні. він називає сина «заволокою», змушує купувати цигарки, уся хатня робота лягає на плечі маленької настуні. врешті-решт дівчинка не витримує родинного безладу й сама йде жити до інтернату. стефко часто прогулює школу, його навіть залишають на другий рік, він блукає вулицями напівголодний, неохайно вдягнений. але виховання бабусі не минуло даремно: хлопець уміє відрізняти добро від зла, любить свою сестричку, піклується про поранену сороку, відкидає пропозицію ващука побити славка беркуту. справжнє людське тепло, турботу та увагу стефко знаходить у родині вчительки, яка погодилася вилікувати хвору пташку. ми бачимо, що попри складні родинні обставини, хлопець зберіг у собі гарні риси. можна сподіватися, у майбутньому стефко вус стане порядною людиною, бо не втратив вогник людяності.

у ярослава беркути дружна міцна родина. батьки хлопця дбають про вільний розвиток особистості сина. від них він переймає високі морально- етичні принципи. на прикладі матері-журналістки хлопець учиться відповідально ставитися до своєї праці, а вчинки батька-льотчика виховують у ньому здатність витримувати високі життєві «навантаження». коли через кількову підлість до школи надходить лист із міліції, у якому вчинене ним правопорушення приписано беркуті, класний керівник варвара трохимівна організовує «товариський суд», який мав винести моральний вирок не тільки славкові, а і його батькам. ярослав не зізнається про це батькові та матері, бо не хоче їх травмувати, вважає, що рідні не повинні ганьбитися через нього. коли ж батьки таки дізнаються про проблеми сина, то беззаперечно вірять йому, зберігати гідність, підтримують у важкій життєвій ситуації, як і повинно бути в справжніх родинах.

отже, у своїй повісті на прикладі кількох родин письменниця переконливо показує, наскільки важливим у житті є родинне виховання, взаємодія з батьками. бездуховна міщанська атмосфера в сім’ї та психологічне насильство над особистістю духовно ламають, знищують дитячу душу. проте родинні любов, злагода, підтримка, розуміння змогу розвинутися повноцінній особистості.

1. щоб "через гірку безнадію перекинути місточок" білий кінь шептало: б: виправдовував дії конюха степана2. кінь шептало соромивсяв: і, підневільного становища3. дія в повісті-казці ю. винничука "місце для дракона" відбувається: г: в люботинському князівстві4. драконові в повісті-казці ю. винничука "місце для дракона" було: в: вісім років5. установіть відповідність між героями повісті-казки ю.винничука "місце для дракона" та їх характеристиками: 1: раніше утримував невелике військо, та, оскільки не було війн і воно влітало йому в дзвінкий гріш, розпустив його - князь2: навчає грамоти, намагається врятувати грицька, але з острахом, йому це не вдається - пустельник3: добрий, пише вірші, не бажає людям робити зла, мріє стати метеликом - грицько4: неговіркий, має великий військовий досвід, справжній герой - лаврін6. установіть відповідність між героями повісті в.чемериса "вітька + " та їх характеристиками: 1: високий, худий, з рідким білявим чубчиком, не міг і хвилини спокійно всидіти на місці - вітька2: добродушний, опецькуватий, не ходив, а котився; дуже любить читати, хоча не завжди розуміє про що книга - федько котигорошко3: прилизаний, напахчений одеколоном мамин синок; ябеда і боягуз, хвастун і брехун - петро білий4: не йде, а пливе, ледь торкаючись землі; в білих черевичках; з маленькою голівкою - галя козачок