Реферат на тему внешние признаки утомления на уроках физкультуры

Библиографическое описание: Грудина С. В. Нагрузки на уроке физической культуры и нормы двигательной активности школьников [Текст] // Педагогическое мастерство: материалы II междунар. науч. конф. (г. Москва, декабрь 2012 г.). — М.: Буки-Веди, 2012. — С. 107-109. Развитие двигательных качеств учащихся, их поддержание на нормативном уровне осуществляется на уроках физической культуры, во время самостоятельных тренировок, на занятиях в спортивных кружках, секциях, клубах, в туристических походах и т.д. Эффективность этих занятий во многом определяется рациональной структурой и нормированием нагрузок. Большинство учащихся не занимаются спортом. Поэтому именно на уроках физической культуры они должны получить необходимую дозу развивающих нагрузок. Должные нагрузки необходимо получать на каждом уроке физкультуры [ 1, с.86 ]. Одно из важных условий правильного регулирования нагрузки – дифференцированный подход к учащимся. При прохождении одинакового для всего класса программного материала учитель должен: видоизменять и уточнять задания применительно к особенностям отдельных групп учеников; варьировать скорость и продолжительность выполнения упражнений для мальчиков и девочек; учитывать подготовленность учеников; при освоении техники движений изменять объём и характер упражнений, исходя из учеников [ 5, с.139 ]. Для того, чтобы более точно определить нагрузку на уроке, учителю надо учитывать состояние здоровья и функциональные возможности всех учащихся, их физическую подготовленность, индивидуальные особенности, а также степень предшествующих нагрузок при изучении ранее пройденного материала. Определяя заранее содержание урока, необходимо регламентировать величину нагрузки, ориентируясь на детей со средней физической подготовленностью. А затем, используя индивидуальный подход, корректируются задания для более сильных или слабых учеников [ 5, с.139 ]. Для развития основных двигательных качеств до нормативного уровня необходимо затратить около 45 минут, а для их поддержания на нормативном уровне – около 30 минут. Однако столько времени практически выделить невозможно, так как на уроке, помимо развития двигательных качеств, должны решаться и другие задачи. В связи с этим на уроке физкультуры могут быть использованы определенные методические приемы, дающие как бы дополнительные резервы времени. Силовые нагрузки в развивающем объеме можно выполнять преимущественно на уроках по разделу «гимнастика», а в поддерживающих объемах – на занятиях легкой атлетикой, а также с использованием спортивных и подвижных игр. Нагрузка для развития скоростно-силовых качеств на занятиях легкой атлетикой, в играх может развитию выносливости и ловкости при сложнокоординационных движениях [ 1, с.86 ]. Нормой ежедневной двигательной активности принято считать 15-30 тыс. шагов. Для того, чтобы определить ежедневный объем специальной активирующей нагрузки, необходимо учесть общее время выполнения всех физических нагрузок с интенсивностью по ЧСС выше 90-100 уд/мин. Затем надо сопоставить результат с возрастной и половой нормами двигательной активности и установить разницу (в часах), которая и показывает соответствующую величину дополнительной нагрузки.Например, у школьника 14 лет время выполнения бытовых и физкультурных нагрузок с интенсивностью по ЧСС более 100 уд/мин – 2 ч. Норма двигательной активности для него – 3,6 – 4,8 ч. Следовательно, ему необходима дополнительно специальная активирующая нагрузка (прогулки, подвижные игры, домашняя уборка, работа в саду, катание на велосипеде и т.п.) в объеме 1,6 – 2,8 ч [ 1, с.85 ]. В результате чрезмерной физической нагрузки возникает утомление и проявляется временным снижением работо Различают умственное и физическое утомление, но это деление весьма условно. Нередко как синоним слова «утомление» употребляют термин «усталость». Однако, усталость не всегда соответствует утомлению. Занятия физическими упражнениями, которые осуществляются целенаправленно, с большим интересом, вызывают положительные эмоции и меньшую усталость. И наоборот, усталость наступает раньше, когда нет интереса к занятиям, хотя признаки утомления отсутствуют. Умственное утомление характеризуется снижением продуктивности интеллектуального труда, ослаблением внимания и т.п. Физическое утомление проявляется нарушением функции мышц: снижением скорости, интенсивности, согласованности и ритмичности движений. Недостаточный по времени отдых или чрезмерная физическая нагрузка в течение длительного времени приводят к переутомлению (хроническому утомлению). Для предупреждения переутомления необходимо нормализовать режим дня: исключить недосыпание, уменьшить нагрузку, правильно чередовать занятия и отдых.

Відповідь:

Пояснення:

У повісті автор розповідає нам історію хлопця-школяра Климка. Він рано залишився сиротою, виховував його дядько, але й він загинув під фашистським бомбардуванням. Климко залишається сам, але він не опускає руки. Разом зі своїм товаришем він облаштовує собі нове житло, разом з Зульфатом намагається до вчительці та її маленькій донечці. На мою думку, це характеризує Климка як відповідального і серйозного хлопця. Війна примусила дітей швидко подорослішати, проблеми, які їм доводилося вирішувати, були зовсім не дитячі. По сіль Климко також пішов не для себе. Він розумів, що треба було десь діставати їжу, турбувався про долю маленької Олі. Тобто, поводився як справжній маленький чоловік.

Багато пригод довелося пережити Климкові по дорозі до Слов`янська та назад. У хлопчика була можливість влаштувати власне життя, залишившись у тітки Марини за сина, як вона його і просила. Але Климко розумів, що він відповідає не лише за себе, а й за тих людей, які чекали на його повернення. Мало хто з сучасних однолітків Климка переймався б цим. Хлопець повернувся на рідну станцію, принісши сіль та харчі. Але так і не вдалося йому побачити обличчя близьких: автоматна черга перервала його життя. Фашисти не дивилися, чи то дорослий, чи то дитина – ворог. Так і не зміг Климко побачити Наталю Миколаївну та Зульфата…

Мене вразила повість «Климко» і її головний герой. Я вважаю, що Климко був надзвичайною людиною. Він завжди думав про тих, хто поряд і навіть про тих , кого вже не було – наприклад, збирався посадити вишню на могилі дядька Кирила. Хлопець був дуже сміливим, адже не побоявся піти аж до Слов`янська, розуміючи, що іншого виходу в нього немає. Також мені подобається у Климкові його доброта та безкорисливість. Він намагається до всім навкруги: для вчительки та її донечки принести солі зі Слов`янська, до по господарству тітці Марині, навіть врятувати солдата, який тікає від фашистів, вказавши йому, куди бігти. Климко не думав про себе, він опікувався іншими, близькими йому людьми, був відповідальний та турботливий. Тому мені дуже шкода, що повість закінчилася саме так. Хоча, на мою думку, автор цим прагне показати, що війна – надзвичайно жорстока річ і ми не повинні припустити її повторення.    

Объяснение:

Родина – це святе, це твоя сила, це твій захист та надії, це твоя віра й прагнення, це твоя фортеця. Це ті люди, що будуть з тобою впродовж твого життя, йтимуть поряд, триматимуть за руку, підставлятимуть плече.

Моя родина невелика, але міцна та дружня. Ми звикли підтримувати один одного: коли знаходимося на відстані, обов’язково телефонувати, коли хтось хворіє, то майже цілодобово чергувати біля ліжка, коли комусь потрібна підтримка, то приходити на поміч незважаючи на відстань.

На свята ми завжди збираємося разом, до нас приїжджають родичі:

дідусі, бабусі, дядьки та тітки зі своїми дітьми. Накриваємо великий стіл, готуємо багато різних смачних страв. А коли сідаємо всі за стіл, починаємо жартувати та розказувати історії з життя. Я люблю свою родину за те, що в ній немає місця сваркам та розбрату, егоїстичності та заздрості. Бабусь та дідусів шануємо, а коли вони не можуть приїхати до нас, ми знаходимо час, щоб відвідати їх, привезти їм чогось смачненького.

Слід розрізняти поняття сім’я та родина. Бо сім’я – це твої тато й мама, рідні брати й сестри. А родина – це усі родичі, що пов’язані з тобою кровним зв’язком.

Я не знаю, сім’я з п’яти

чоловік велика чи маленька, але для мене вона більша за все, що є в світі. Тато й мама з дитинства привчали мене та моїх двох братів до порядку і дисципліни, до відповідальності та поваги до усього, що нас оточує. Ми виросли цілеспрямованими та впевненими у власних силах людьми. А родина привчила нас до єдності та взаєморозуміння..

Моя родина – це символ тепла й щирості, любові та доброти. Знання, які вона мені дає, я пронесу з собою по життю та будуватиму свою родину саме беручи приклад зі своєї сім’ї.

Підійде ?