Цитатна характеристика героїв галі і христі із твору "хіба ревуть воли як, ясла повні ? "

Цитатна характеристика Галі:

Зовнішнісь: "... біле, рум'яне личко, очі оксамитові, чорні".

Галя, коли почала зустрічатися з Чіпкою: "Така ж весела, хороша, — хоч би на крихту змінилася; така ж смілива, жартівлива... "

Щастя дівчини: "І яке воно тобі те щастя здасться, коли до всього я сама своїх рук не доложу, не поклопочуся біля всячини?"

Галя турбується за коханого, не сприймає його б життя: "Галя мовчала. Глянув на неї Чіпка та й здивувався: пожовкла, з лиця спала, зморщилась..."

Чіпка думає про Галю: "Що не кажи, а Галя дівчина гарна!"

Цитатна характеристика Христі:

Зовнішність дівчини та соціальний статус: "...і коли закохався в сусідчину наймичку — веселу, моторну й робочу дівчину, хоч і невелику красулю"; "низенька, чорнявенька, не дуже хорошої вроди дівчина".

Родина Христі: "Христя - так її звали - зосталася малою після батька-матері. Родичі, іцо можна було, рознесли; осталося тільки днів на п'ять поля, та й тим орудував дядько, у котрого спершу вона й жила".

Весела дівчина: "Христя - молода, весела, щебетуха".

Роботяща: "... працьовита дівчина - дядина ще змалку не давала ногам та рукам її одпочивку, призвичаїла до роботи"

Подружні стосунки: "З жінкою Грицько жив мирно, люб'язно: ні лайки, ні сварки не чула їх простора, весела хата."

Тарас Григорович Шевченко — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч, фольклорист, етнограф.
Цікаві факти із життя Тараса Шевченка є і в біографії, а цікаві перекази очевидців про деякі випадки та ситуації в житті Шевченка також є пізнавальними, оскільки їх не зустрінеш в біографії, про них в школі не розповідають.
Цікаві факти про Тараса Шевченка
Дата народження — Ср 09 Березня 1814 р.
Знак зодіаку — РИБИ
Дата смерті — Нд 10 Березня 1861 р.
На момент смерті було — 47 р.
Пишучи поему «Катерина», Т. Шевченко питав у І. Сошенка:
— А послухай, Соха, чи воно так до ладу буде?
— Та одчепись ти, кажу, зі своїми віршами! — гримає на нього Сошенко. — Чом ти діла не робиш?
Під «ділом» Шевченків приятель-художник розумів живопис, малярство. Згодом, коли до Шевченка прийшла слава великого поета, Сошенко виправдовувався:
— А хто ж його знав, що з нього зробиться такий великий поет? — і доповнював: — А все-таки я стою на своєму: що, якби він покинув вірші, був би ще більшим живописцем, ніж поетом.
Якось Шевченко, ще в перший побит свій на Україні, навідав поміщика Скоропадського. Поміщик вихвалявся перед поетом, як добре живуть у нього кріпаки. Діло було перед обідом.
— Я їм, — каже, — те, я їм і друге. Живуть вони в мене, як у Бога за пазухою.
Тут один з лакеїв зробив якусь шкоду. Поміщик стрибнув з-за столу і побіг у лакейську. Прибіг і лясь-лясь лакея по лиці, а дверей і не зачинив за собою. Шевченко скипів, схопився з місця, взявся за стола і так його тріпонув, що все з нього посипалося додолу. Прибіг господар. Поет зиркнув на нього, роздер шапку і кинув половину Скоропадському.
— Хороший пан, нічого сказати. Добре людей шануєш! — та з тим і пішов.
Відтоді він у Скоропадського не бував.
НОВИЙ ЖУПАН
Шевченко, перебуваючи в 1845-1846 роках у Переяславі, жив, як відомо, у свого приятеля М. Козачковського. Він часто бував задуманий, недбалий до себе, часом нікого не помічав довкола. Нового одягу шити не любив, ходив у старому.
Довідавшись, коли Шевченко мав отримати гроші від Київської Археографічної комісії, де служив, Козачковський за тиждень до того покликав кравця і, поки поет спав, дав йому зняти мірку із його старої одежі. Коли Шевченко одержав гроші, кравець приніс нового жупана. Шевченка це дуже здивувало.
— Як? Який жупан?
— Ви ж, панотчику, замовляли жупан на сьогодні, й мірку знімав із вас.
— Що за біс? Нічого не згадаю! І торгувався?
— Аякже.
Шевченко віддав гроші і заспокоївся.

Казки - віддзеркалення народної мудрості. Усе, що люди пізнали та усвідомили за багатовікову історію, усе, у чому переконує досвід повсякденного життя, відбилось у казках. Ці захоплюючі оповіді дають нам перші життєві уроки. Казки вчать любити та цінувати працю.  Казки навчають сміливості. Тільки відважні герої досягають своєї мети. Герої - пересічні люди, які змогли перебороти страх, лінощі заради обов'язку. Любов до прекрасного. Світ казок завжди сповнений див та краси. Без цього не існує казки. Казка вчить мріяти та вірити у дива. Без буяння фантазії розум людини спить, сили його дрімають. Казка допомагає повірити в свої сили. Адже людина може багато зробити, і не лише у казці.