Суть людського життя ( за повістю-казкою марини павленко "русалонька із 7-в, або прокляття роду кулаківських") план i. повість "русалонька із 7-в, або прокляття роду кулаківських" - твір, що ввібрав у себе і реальність, і фантастичність. ii.роздуми про суть людського життя, моральний вибір кожного. 1. символічне значення образів старовинної шафи та чарівних коралів. 2. спонукання до творення і примноження добра, краси. 3. усвідомлення відповідальності за свою справу і вчинки. iii. будьмо справжніми друзями, творімо добро.

Тема: пригоди семикласниці софійки, яка   намагається розплутати зловісну таємницю. ідея: уславлення доброти та працелюбства семикласниці, її активної життєвої позиції, засудження зла та несправедливості. головні герої: софійка, її мама, тато, молодший братик ростик, вадим кулаківський, колишній сусід  сашко, тітонька сніжана та її наречений валентин. композиція – співвідношення частин твору, яка відбиває складність зображуваних у ньому явищ життя; послідовність та вибудова, розміщення та взаємозв’язок частин, образів, епізодів художнього твору; побудова твору, обумовлена його змістом і жанровою формою. експозиція: у квартирі поверхом нижче відбуваються якісь дивні речі зав’язка: під час приготування до весілля софійка в старій прабабу синій шафі знаходить сімейну реліквію – коралі.   кульмінація: під час  знайомства з майбутнім чоловіком тітоньки сніжани виявляється, що коралі зникли. розв’язка: софійка дізнається, що коралі в неї украв вадим кулаківський. у книзі «русалонька із 7-в або прокляття роду кулаківських» марина павленко вірно дотримується свого творчого принципу — писати про реальне життя і реальних людей, які завдяки фантазії потрапляють в нереальні ситуації. така позиція імпонує читачеві-підліткові, який вважає себе дорослим, але в душі залишається дитиною. головна героїня книги — чуйна до людей, кмітлива софійка — розпочинає своє дослідження, щоб своєму однокласнику вадиму кулаківському позбавитися родового прокляття. поступово, крок за кроком, вона дізнається про страшну провину прапрадіда кулаківського. з казкового арсеналу чарівних предметів, які, зазвичай, героям казкових повістей, софійка задіяла лише старовину дерев’яну шафу, спроможну переносити героїню у будь-який час. марина павленко відобразила характерну прикмету сучасності: інтерес підростаючого покоління до історії україни, краєзнавчих пошуків, дослідження старовинних пам’яток архітектури, вивчення свого родоводу. читач «русалоньки із 7-в або прокляття роду кулаківських», глибше пізнає минулу епоху, знайомиться з старовинними традиціями і . софійка — героїня книги «русалонька із 7-в або прокляття роду кулаківських». у повісті вдалося відтворити колоритні типажі сучасних школярів, їхню поведінку, сучасну сленгові говірку. марина павленко відзначила, що прототипом образу софійки стала її старша донька. досить яскраво представлений у книзі образ самовпевненого учня вадима кулаківського, в якому уособлений психологічний портрет сучасного підлітка. незважаючи на матеріальне благополуччя (його батьки-заробітчани надсилають достатньо грошей), він відчуває самітність і безпорадність. софійка, побачивши невідомий бік життя вадима, вирішила йому.

Жанр: гумористичне оповідання з елементами фантастики. тема «скарб»: зображення щасливої долі павлуся лежня, який протягом свого життя був ледачим і в той же час байдужим до всього. ідея «скарб»: засудження заздрості, підступництва тих, хто зазіхає на чуже майно, ледачого, паразитичного життя. основна думка «скарб»: а) «…той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує бога за те, що він йому послав…»; б) «не той тільки щасливий, що натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть, бо у такого і душа буде не голодна».

Ранішнє сонечко розпочало свій рух.Прокинувшись від сну Вадимчик перш за все вирішив перевірити вміст холодильника що стояв на кухні.Першими його увагу привернули молоко і йогурт.Скуштувавши і те і друге хлопчина одяг кросівки і вийшов у залу де на рожевому підносі лежало велике червонощоке яблуко і велика зелена слива які чомусь не заслужили на його увагу зате великий смугастий гарбуз розрізаний на вузенькі шматки привернув увагу Вадимчика і був ним покуштований.Далі Вадимчик вирішив обійти усе своє господарство і подався на город де по дорозі йому потрапилапід ноги велика коричнева жаба яку він не став чіпати бо попереду на нього чекало багато важливих і цікавих справ.Першим на краю городу ріс великий жовтоголовий сонячник далі рівненькими рядочками розташувалась морква біля сонячника на високій жердиніначе казковий дракон колихалось городнє пугало.Поряд з ним на грядках росли помідор базилік чебрець кориця а ближче до краю городу красувався гарненький колодязь.вдалині виднілись гори.за парканом дзюркотів струмок з чистою іскристою наче родзинки водою.Вадимчик узяв прслонений до паркану велосипед одягнув сонцезахисні окуляри і його вранішній сон щез наче його й не було.Яскраве сонце підіймалось все вище і вище.На березі річки його друзі вже розклали багаття від сонечка блищала і переливалась вода в невеликій звивистій річечці а поряд на широкій асфальтованій площадці хлопчики та дівчатка вже вдягали ролики щоб кататись словом починався новий чудовий день і Вадимчик попрямував у бік площадки щоб теж приєднатись до друзів.