Назови триумфальные арки в честь каких событий они построены и где установлены?

Наверное, каждый знает о существовании Триумфальной Арки во Франции. Она была возведена по приказу Наполеона в честь доблестной французской армии на Елиейских полях в Париже.
Но немногие, на мой взгляд, назовут еще, хотя бы, три подобных монумента, с указанием локации и историей постройки.

Главная "ТА" Российской Федерации была построена для торжественной встречи участников освободительного похода 1814 года. Она расположена близ Парка Победы.

В 1841 году в Ставрополе построили свою "ТА", именуюмую Тифлисскими воротами. Ее, вероятно, возвели в честь победы в войне. Только вот, доподлинно неизвестно, в какой именно.

В 1983 году в Севастополе установили "ТА" в честь 200-летнего юбилея города.

В Хорватии есть, т.н., "ТА" Сергия, сооруженная в 1840 году. Она украшает город Пула.

Примечательна история Арки Дружбы Народов в Киеве. Ее создали в честь слияния Украины с Российской империи (Переяславская Рада). Сегодня, понятное дело, в Украине она утратила это значение.

В 1936 году Румыния стала независимой и в честь этого знаменательного события в Бухаресте была построена своя "ТА".

Древнейшей можно смело назвать "ТА" в Римини, Италия. В 27 году до нашей эры ее возвели в честь Октавиана Августа.

Победа в битве на Курской дуге (1943 год) дала повод властям Курска построить свою "ТА" в 2000 году.

В 2003 году, жители Красноярска получили свою "ТА" в честь 375-летия города.

В 2001 году в Сардарапате, Армения, была посроена "ТА", ознаменовавшая разгром турков 26 мая 1918 года.

Лондонская Мраморная арка была создана в 1828 году в качестве парадного входа в Букингемский дворец.

В 1840 году в Кишиневе, Молдавия, в честь победы Российской империи в русско-турецкой войне и освобождения земель между Днестром и Прутом была построена "ТА".

В Германии есть две "ТА" с одинаковым названием - Бранденбургские Ворота. Одна из арок украшает Берлин, а вторая - Потсдам. При чем, Потсдамская была построена на восемнадцать лет раньше. А Берлинская - намного более известна.

В 2001 году во Владивостоке восстановили, разрушенную при СССР "ТА", которая была построена в XIX веке к приезду Николая II.

Всемирная выставка 1888, проходящая в Барселоне подарила городу свою "ТА".

Через пять лет после победных походов кубанских казаков 1812 года в Новочеркасске "выросла" своя "ТА".

В Первой Мировой Войне погибло примерно девяносто тысяч граждан Индии. Чтобы почтить их память, в 1931 году в Нью-Дели построили "ТА", ставшую официальными "воротами в страну". Арка так и называется - Ворота Индии.

В 2008 году в Краснодаре восстановили "ТА", построенную местными казаками за свой счет к приезду Александра lll. Возводить ее пришлось по причине разрушения властью СССР.

Самое интересное я оставил на десерт. Помните, с чего мы начали?
Правильно, со знаменитой Парижской "ТА".
Так вот, она находится в центре, т.н., Триумфального Пути, который соединяет Версаль и Лувр.
Начало пути украшает, построенная в 1808 году "ТА" Каррузель.
А в его конце высится Большая Арка Братства, возведенная в 1989 году.

На мою думку, Батьківщина — одна з найбільших цінностей у нашому житті, яку ти не вибираєш: вона дана тобі батьками як спадок, який маєш любити й берегти, щоб передати власним дітям.По-перше, Батьківщина — це насамперед духовний материк, тобто не лише країна, у якій ти народився, а й усі духовні надбання роду й народу: мова, пісні, традиції, звичаї, які відповідають твоїм ментальним особливостям. Яскравим прикладом усвідомлення цього є моя сім’я, де панує пошана до традицій, моральність, прагнення знати народні звичаї й дотримуватися їх: усі ми розмовляємо українською й любимо співати народні пісні, а святкову сорочку кожному власноруч вишила мама; щоліта мандруємо стежками України (у першому поході мене, піврічного, ще несли в спеціальному рюкзачку); допомагаємо дідусям і бабусям поратися на городі, у саду, учимося жити так, щоб не було перед ними соромно.По-друге, навіть якщо людина з якоїсь причини змушена жити поза межами рідної землі, вона несе у своєму серці часточку Батьківщини. Прикладів цього в літературі сила-силенна. Чи не найяскравішим серед них є творчість Тараса Шевченка, зокрема його поезія «І виріс я на чужині…», у якій Кобзар пише, що для нього немає нічого кращого, як «Дніпро та наша славная Вкраїна…». Глибинним розумінням патріотизму вражають «Кам’яний хрест» Василя Стефаника і «Волинь» Уласа Самчука, поезії Олександра Олеся та Євгена Маланюка.Отже, Батьківщина — це найцінніший дар твого народу й роду. Це не тільки земля, на якій ти народився та проживаєш, а й уся духовна спадщина твоїх пращурів, яку мусиш плекати й примножувати скрізь і завжди.

Князь Ігор — головний герой пам'ятки. Він воїн, політичний діяч Русі. Здійснив свій подвиг в ім'я рідної землі. Не маючи можливості взяти участь у поході проти половців у 1184 році, князь Ігор, запальний, честолюбний, побоюючись підозри у небажанні виступити проти половців, вирушив у похід самостійно. Незважаючи на затемнення сонця, лиху прикмету, князь не повернув додому, промовив воїнам слова, що стали крилатими: «Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути». Ігор закликав русичів або «голову свою положити, або напитися шоломом з Дону». Раптовість нападу на ворога важила дуже багато. І в п'ятницю, 10 травня, русичі розбили половецькі війська, взяли великі багатства: «золото, і наволоки, і дорогі оксамити». Але автор наголошує, що не багатство було основною метою походу. Князь Ігор узяв собі тільки почесні військові клейноди — «черлен стяг, біла коругов, черлена гілка, сріберне ратище».