ось нарешті настало літо. саме тоді хочеться покупатися в морі, щось на пі так було з однією дівчинкою мариною. одного спекотного дня, коли безжаліснопекло сонце дівчинка прогулювалась берегом моря і збирала різні красиві камінці і ракушки. але як не втриматися від того, щоб намалювати якийсь малюнок. і дівчинка присівши, почала возити пальчиком по піску та намалювала мене,хлопчика-фігурку. намалювавши його марина радісно побіжала додому, бо вже почало сутеніти. наступного дня дівчинці закортіло знову пійти до моря, подивитися як там я. як вона здивувалася, коли побачила, що я зник й до самой води виднілися якісь маленькі сліди мізерної фігурки. тоді вночі, коли я ще був намальований на березі, меністало дуже нудно і я захотів подивитися що там робиться насправді на світі. тут мене почали омивати теплі хвилі, що від цього тепла я враз відчув як я оживаю і встаю на ноги. я підвівся і захотів вже рушити, як велика хвиля накинулася на мене і потягла мене у море. коли вона мене затягувала я встигнув вхопитися за якусь ракушку, але хвиля була сильнішою і продовжувала затягувати мене і ракушку за яку я тримався. і тут я потрапиши вже у море, відчув як я тону. але ракушка стала мені в пригоді. я умостився у її дно і чекав, що буде далі. а мене все уносило далі і далі я знав, що врятуюсь тільки тоді, коли якась людина повторить мої обраси на малюнку і тоді я зможу пересилитися в інше тіло. одного дня коли я все плив, настала велика буря. я зрозумів, що зараз мене накроє хвилею та затопить мене. але тут, немов би зрозумівши моє попередження одна дівчинка на ім*я ганнуся, їхавши додому зі школи, повторила мої обриси, намалювавши мене на вікні трамваю. і тоді я квапливо пересилився на той малюнок, залишивши ту страшну бурю тільки у своїх спогадах, як старшну пригоди. тут же я познайомився зі
darialyagina
12.01.2023
На кам’яному острові пилип привів їх до кам’яного острова, де їх зустрів василь байлемів. на острові також були хлопці з воронівки, що нещодавно пішли козакувати та рудий мацик. після вечері та розпитів у хлопців що і як там дома вони заснули. вночі грицик встав і побачив, що собака пливе на острів і гукнув її до себе, та коли вона підійшла то був здоровезний вовк. гриць зойкнув. це був тишкевич! на крик прибігли козаки і у вовкові впізнали барвінка, який урятував мацика і був вовком швайки. самі на острові козаки вирішили зібрати інших козаків, щоб відбити полонених у татар та розїхалися. швайка залишив барвінка на хлопцям. хлопці перевірили острів та ближче до вечора помітили два човна з трьома людьми. один з них був тишкевич. тишкевич троє висадились на острові, огледіли його і нікого не знайшли (хлопці з барвінком сховались). тишкевич наказав двом іншим плисти нижче та огледіти там острів, а сам залишився. хлопці тим часом взяли тишкевича у полон та зв’язали йому руки. коли ж повернулися ті двоє, сказали їм, що на острові є козаки і передали одного злодія швайці. ті не довго думаючи дременули з тих місць. переказ «джури козака швайки» написав гнатюк о. допит повернулися козаки, вони відбили десяток бранців, але мацик і швайко пішли проводити бранців. тож василь разом з іншими почали допит тишкевича, той сказав, що його звати семен і просив його відпустити. вирішили дочекатися мацика і швайку, щоб вони вирішували хто ж він є. та після вечері його вже не було, він стрибнув на коня і втік. гонитва всі схопились на коней та не знали куди скакати. тут прискакали мацик і швайка. швайка наказав всім тепер забиратися на зміїний острів, а сам продовжив гонитву за тишкевичем. за ним поскакали тільки санько і грицик. швайко дізнався, що тишкевич вже давно слугував як пану так і татарам і постійно здавав козаків. хоч вітрик і був найшвидший, але тишкевич встиг доскочити до стану татар. санькова врожба швайка, щоб відволікти татар пускає вітрика і коней хлопців, самі ж ховаються. татари переслідують коней, а іслам-бек з тишкевичем розмірковують як далі діяти. тишкевичу сотню людей, щоб той розбив козаків на камяному острові. татари ловлять коней і починають прочисувати степ у пошуках швайки і хлопців. санька подумки наказує татару, що проходе повз них їх не помічати. татари їдуть, вони врятовані. двоє серед степу тишкевич побитий повертався від іслам-бея. то його так, що козаків не знайшов, а сам у засідку попав і 8 людей втратив. тут його хотів задушити дурна сила, що втік під час переправи, але впізнав тишкевича і відпустив. тишкевич взяв у татар ще двох коней, обдуривши демка, що швайка зрадник, а він тут щоб викупити у татар людей пана кобильського, то тепер демко винен гроші пану за його викуп і тишкевичу за коня. пастух рашит вже три доби йшли степом швайко і хлопці, санькові було зле, після того як він відвадив татарина. швайко помітив на пагорбі вершника, то був його друг пастух-татарин рашит. пастух дав їм коней, зілля санькові, щоб підлічити. а санько бачив сни, як будуть вони з грицем великими козаками, як посадять швайку на палю, а вони нічого не зможуть вдіяти. також друзі дізнаються, що швайко то є син підстарости сидірка, а санька скоріш за все є ворожбит, і швайко хоче його відвести до діда кудьми, його теж бачив санька у сні. в гостях у вирвизуба швайко і хлопці прибули до вирвизуба, котрий розказав, що двоє тут ходили та розказують, що швайко зрадник. до того ж хтось грабує і вбиває поодиноких козаків. всі розуміють, що це тишкевич. вирвизуб каже, що майже їх спіймали та тишкевич втік до бея, а другий кремезний десь пропав. пригоди дурної сили демко разом з тишкевичем обходили козаків, що промишляли у плавнях. першого зустріли верховодку, який розказав де інші ловлять. тишкевич ранком пішов з козаком на лови, а коли повернувся, то сказав, що виторгував у нього все хутро, і поїхав з демко далі. тишкевич залишав демка одного, а сам ходив «торгуватися». коли в них було вже багато здобичі, тишкевич направився до хлопців видризуба, а демкові наказав, якщо він не повернеться до ранку їхати до сторожевого дубу біля воронівки і чекати там. коли демко чекав тишкевича то побачив свого діда і побіг йому на зустріч. тут він побачив іншого старого у якого дід розпитував про нього. демко вийшов до діда. хто ж вивідник? діди разом з демком прийшли до коней, де дурна сила розповів їм звідки здобич і що це він з тишкевичем отримав.
ось нарешті настало літо. саме тоді хочеться покупатися в морі, щось на пі так було з однією дівчинкою мариною. одного спекотного дня, коли безжаліснопекло сонце дівчинка прогулювалась берегом моря і збирала різні красиві камінці і ракушки. але як не втриматися від того, щоб намалювати якийсь малюнок. і дівчинка присівши, почала возити пальчиком по піску та намалювала мене,хлопчика-фігурку. намалювавши його марина радісно побіжала додому, бо вже почало сутеніти. наступного дня дівчинці закортіло знову пійти до моря, подивитися як там я. як вона здивувалася, коли побачила, що я зник й до самой води виднілися якісь маленькі сліди мізерної фігурки. тоді вночі, коли я ще був намальований на березі, меністало дуже нудно і я захотів подивитися що там робиться насправді на світі. тут мене почали омивати теплі хвилі, що від цього тепла я враз відчув як я оживаю і встаю на ноги. я підвівся і захотів вже рушити, як велика хвиля накинулася на мене і потягла мене у море. коли вона мене затягувала я встигнув вхопитися за якусь ракушку, але хвиля була сильнішою і продовжувала затягувати мене і ракушку за яку я тримався. і тут я потрапиши вже у море, відчув як я тону. але ракушка стала мені в пригоді. я умостився у її дно і чекав, що буде далі. а мене все уносило далі і далі я знав, що врятуюсь тільки тоді, коли якась людина повторить мої обраси на малюнку і тоді я зможу пересилитися в інше тіло. одного дня коли я все плив, настала велика буря. я зрозумів, що зараз мене накроє хвилею та затопить мене. але тут, немов би зрозумівши моє попередження одна дівчинка на ім*я ганнуся, їхавши додому зі школи, повторила мої обриси, намалювавши мене на вікні трамваю. і тоді я квапливо пересилився на той малюнок, залишивши ту страшну бурю тільки у своїх спогадах, як старшну пригоди. тут же я познайомився зі