Звертаючись до молоді в поезії “гей, нові колумби й магеллани” поет закликає: а- боронити рідну землю від ворогівб- відкривати духовні острови рідного народув- вивчати ію, подорожувати світомг- жити дружно, не чинити зла, поважати старших​

правильна відповідь б)

в океані рідного народу

відкривай духовні острови!

б- відкривати духовні острови рідного народу

Оптимізм в серцях кожного.

оптимізм важливий у житті кожної людини. не можна допускати, щоб у серці поселилося сумнів. шлях воно буває там тимчасово, з цим не посперечаєшся, але жити в серці повинна впевненість у кращому майбутньому. оптимізм - це позитивний погляд в майбутнє, виправдувальний - у минуле, і сприйнятливий - в сьогодення.

т.е. людина, що являє оптимістом, вірить у те, що все буде досить добре і може бути навіть краще, ніж просто добре. приклад: водій-оптиміст розуміє, що аварії не уникнути, але вірить, що залишиться живий і ніхто і ніщо не постраждає.

він знає: те, що сталося, могло бути й гірше, але все набагато краще. приклад: при тій же ситуації, якщо розбилася машина, оптиміст розуміє, що могли постраждати і люди, але цього не сталося; а якщо постраждали люди, то могли постраждати й інші, але не все так погано.

оптиміст розуміє, що те, що відбувається не змінити, і це потрібно приймати так, як є. наприклад: на шляху та ж сама аварія, і її потрібно прийняти, тому уникнути не вдасться, тут не вийде заплакати і все змінити, залишається лише сподіватися, що все буде добре.

так що оптимістом може бути кожен, якщо у вашому серці часто поселяється сумніви і страх, боріться з ними, виганяйте і сподівайтеся на краще, що чекає вас і ваших близьких попереду.

Тема: зображення поетичного образу україни, її краси її величі. ідея: возвеличення палкого кохання українців до рідного краю, батьківщини.основна думка: любов до україни є єдністю з невід'ємних частин духовності людинижанр: громадянська лірика.римування: перехресне.віршований розмір: амфібрахій.ідейний зміст твору.«любіть україну! » — це палке слово поета, мовлене в радісну годину визволення української землі. в. сосюра створив ліричний образ «вишневої україни», який оживає в нашій уяві чітко, рельєфно, наче на полотні вправного живописця. сердечно, мовби в душу , звертається поет, зокрема, до кожного з нас і до всього народу: любіть україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води, в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негодипоет змальовує україну, як «в світі єдину, одну», в зірках, у квітці, в пташині, у хвилях дніпра — в тому вічному й нетлінному, що прийшло до нас крізь віки. україні всміхається сонце, миготять зорі, шумлять верби над ставами, сяють вогні електростанцій. ми всотуємо українську пісню, думу, красу українських національних святинь, які нагадують золоті моря пшениці в неозорих степах, сердечно любимо україну «у сні й наяву, любимо і красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну».український народ «своїми ділами» завоював пошану й повагу інших народів, і ми повік не забудемо звитяг славного лицарства запорізького, тих безсмертних оборонців нашого краю, нашого козацького роду.поет у творі звертається до всіх узагалі і до кожного зокрема. анафора «любіть україну» робить вірш струнким і композиційно завершеним. поетове слово звучить щиро й безпосередньо. з порадою бути вірним у своїй палкій любові рідній україні звертається поет до юнака: юначе! хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до не можна любити народів других, коли ти не любиш вкраїну! палким закликом-заповітом завершується високопатріотична поезія в. сосюри: всім серцем любіть україну свою,— і вічні ми будемо з нею.