1.до пісень календарно-обрядової поезії зимового циклу належить: а) «кривий танець»; б) «ой біжить, біжить мала дівчина»; в) «ой хто, хто миколая любить»; г) «ой кувала зозуленька». 2. урочиста, похвальна пісня, в якій возвеличується якесь явище, особа, подія називається: а) історичною; б) стрілецькою; в) гімном; г) народною. 3. пісня «купайло, купайло» належить до а) пісень зимового циклу б) пісень літнього циклу в) пісень весняного циклу 4. героя якого твору стосується висловлювання е. елліота: «ми ніколи не зможемо любити землю, якщо не полюбимо її в дитинстві? а) сашка (о. довженко. «зачарована десна»); б) федька (в. винниченко. «федько-халамидник»); в) павла (с. черкасенко. «малий горбань» 5. чого не любив чинити федько (в. винниченко «федько-халамидник»)? а) ображати людей похилого віку; б) брехати і видавати товаришів; в) здобувати гроші крадіжкою. 6. у кого з героїв твору і. жиленко були очі-намистинки? а) гнома («гном у буфеті»); б) жар-птиці («жар-птиця»); в) діда мороза («підкова»). 7. внутрішній, прихований зміст якого-небудь висловлювання називається: а) паузою; б) підтекстом; в) прислів’ям. 8. як звали корову, з якою ява і павло намагалися організувати поєдинок (в. нестайко «тореадори з васюківки»)? а) контрибуція; б) білка; в) чарівниця. 9. яке завдання запропонувала виконати вчителька школярам під час літніх канікул (я. стельмах «митькозавр з юрківки, або химера лісового озера»)? а) зібрати колекцію комах; б) змайструвати клітку для кроліков; в) назбирати лікарьских трав. 10-11.високий рівень напишіть твір-мініатюру на одну з тем: 1. мої пригоди під час відпочинку або подорожі. 2. краса рідної землі (за вивченими художніми творами). 3. мова — це пісня душі, покладена на слова. 4. люби батьків своїх, бо вони цього варті (за вивченими літературними творами).

Відповідь:

Жанри драми: драма, комедія, трагедія, трагікомедія, водевіль, драма-феєрія, мелодрама, містерія.

Особливості драматичних творів:

▪︎Драматичний твір розкриває стан персонажа у напружений момент

▪︎Сюжет є динамічним, невелика кількість дійових осіб, основна увага концентрується на розкритті психологічного стану та внутрішнього світу героя (його прагнення, думки, вчинки, мрії..)

▪︎Присутня одна сюжетна лінія

▪︎ Призначені для постановки у сцені, наявні діалоги між персонажами, іноді вживається монолог

▪︎Основною передачею характеру персонажів є їхні вчинки, міміка, жести, дії та прагнення

Якось пастушок, погнавшись за козою, впав у провалля. Коли отямився, то побачив, що лежить на площі великого міста, кожен житель там будує свою вежу. Але ці вежі весь чась завалюються, бо кожен їх будує на свій лад.

Пастушок підійшов до одного чоловіка, й запитав, що це за місто, де можна було б щось поїсти, бо він був дуже голодним. Але на його питання ніхто не відповідав. Втративши надію знайти їжу, пастушок зустрів кволого дідуся, що стояв біля найнижчої, напіврозваленої вежі. Лише один дідусь сказав, що тут живуть самі яяни, які визнають лише своє “я” і запитань інших не чують.

Цей дідусь теж був чужинцем у цій країні. Але покинути її не міг, бо дуже слабкий і не мав сил іти далі. Він не мав сили будувати вежу, тому вона вже зовсім завалилася.

Пастушок сказав, що охоче до старому, аби йому дали щось поїсти. Дідусь розповів, що яянину ніхто не може догодити, бо тільки він сам усе найкраще знає й уміє.

Без звичайної їжі яяни обходяться, бо харчуються власним „я”.  „Я” кожного із жителів країни таке невичерпне, що всі мешканці майже безсмертні. Дідусь запропонував хлопчикові взяти кельму для новоприбулих, та починати будівництво своєї вежі. Але пастушок не хотів стати яянином, тому спитав, як звідси вибратися.

Дід сказав, що є сім брам, через які можна вийти, сказавши слово “ти”. Але жоден із яян не може його вимовити.

Тоді пастушок взяв немічного дідуся собі на плечі й пішов до найближчої брами. Там вимовив чарівне слово й опинився серед рідних місць та скель. А за спиною в нього був не дід, а мішок із самоцвітами.