50 твір на тему добро і зло в сучасному світі

я впевнена, що кожен задавав собі питання, чи просто замислювався про те, що ж таке добро й зло. ці поняття можна порівняти з «добре» і «погано». вони є протилежними по суті, але все ж зв’язок між ними є. без добра не вийде зла, бо немає протиставлення. адже щоб зробити висновок, що щось погане, треба спочатку пізнати хороше та порівняти їх.

бути добрим, у моєму розумінні, означає бути милосердним не тільки щодо інших людей, які потрапили в біду, але й до тварин та навколишнього середовища, тобто не бути байдужим. добра людина завжди поспішає на . взагалі, робити добро набагато легше, ніж зло.

у сучасному світі особливо актуальна проблема впливу з боку інших людей. наприклад, якщо молода людина з певних причин потрапила під вплив людей, які можуть галасливою компанією побити бездомного собаку, то вона буде це робити разом з ними. а ось протистояти такому негативному колективу набагато важче й не всякий з таким впорається. тут потрібно мати свою особисту думку, щоб не злякатися насмішок таких «друзів» і вчинити по совісті. якщо вчасно поставити на місце «ватажка» такої компанії, то, будьте впевнені, що він, втративши статус, буде лицемірно вас нахвалювати.

будь-яке зло можна перемогти добром. будь-який гарний вчинок робить наш світ кращим і добрішим. жорстокість, цинізм, нетерпимість, лицемірство, святенництво — всі ці хвороби нашого суспільства можна вилікувати такими універсальними ліками, як добро. якщо добрим словом відповісти на хамську поведінку, грубіян буде в глухому куті. а можливо, й навіть перегляне свої погляди на життя. всі ми в дитинстві слухали казки, прочитані нам бабусями й матусями, вони були нашими першими в житті вчителями. у них завжди було одне дуже важливе для нас: добро завжди могло перемогти зло.

отже, цей постулат і потрібно взяти для себе з дитинства, як путівник по життю.

сава:   він був високий ростом, вищий від свого брата, але ніжно збудований, як мати. з лиця подобав також на неї і був би гарний, коли б не його безустанно заблуканий погляд, що мав у собі щось зимного30[30] й несупокійного. з його ніжного, майже дитинячого обличчя вражав його погляд прикро і відтручував від себе. очей сих не наслідив він ані від тата, ані від мами. коли очі івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти, погляд у марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний, то його очі, великі й сиві, не мали нічого спільного з його дитинячо-молодим обличчям.  але він - то вже інша галузь. росте й горнеться та не до доброго й не до нас. він роботи боїться, йому танець у голові. зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі, а про хату думає лише тоді, коли мамалиґа на кружок вивернеться. йому однаково, чи товар поєний, чи ні,- коби йому спрага не допікала. йому однаково, яка погода надворі, чи се землі і збіжжю по добру, чи се бджолу не вбиває,- коби він у своїх збитках мав гаразд, коби йому меду доволі, аби потайком із горівкою змішати та бог знає з ким випити!   тато його не позволяв йому курити, бо сам не курив, а григорій усе приносив йому пачку з гоппляцу, як знав, що в нього вже тютюну не стало, а він хотів курити. в тата пив він горівку лиш 3-4 рази до року - на різдво, на великдень, на храм і на новий рік або в м'ясниці,- а тут частували його не раз і не два, а по кілька разів до тижня. а вже найліпша була для нього рахі  михайло:   і не саме великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус. дівчата в селі знали добре, який він був, одначе він держався від усіх так далеко, був такий соромливий і замкнений, що ніхто не міг про нього сказати, щоб глядів за одною довше, ніж за другою.  такий був михайло! просто пішов до бурдея, не ївши, щоб товару подивитися, за всім доглянути; аби на завтра пристарати до орання, аби братися до землі.  сава про нього так казав: "михайло був баба, хоч був сильний, як медвідь, і плечі у нього, як у великана, садив на них мішки, як ніщо; хоч, щоправда, до роботи був здатний, як рідко хто перший-ліпший. але серце було у нього м'яке, як ті".

1) Рід

2) Жанр

3) Тема ( мотив )

4) Ідея

5) Образ ліричного героя, його почуття та переживання, ставлення до подій

6) Головний герой ( якщо є ) , його характеристика

7) Художні засоби.

Жанр:історична пісня.

Тема:показують страждання українського народу від нападів турецько-татарських орд.

Ідея:заклик до мирного населення єднатися з козацьким військом для захисту рідних земель.

Метафори:слава не пропала,зажурилась Україна.

Риторичні оклики:Дамо тому стиха лиха Та вражому турку,Оце ж тобі,вражий турчин,з душею розлука.

Риторичне звертання:годі тобі,пане-брат,гринджоли малювати.

Епітети:маленькії діти,шабля гостра,довга;вражий турчин.