Здібність яка виявилася у тараса дуже рано

Малювання ця здібнісь появилася дуже рано

Малювати ця здібність появилася дуже рано

Предлагаю ограничиться монологом Русалки из драмы Леси Украинки "Лісова пісня ". 

Я не кохала? НІ, то ти забула, 
яке повинно буть кохання справжнє! 
Кохання - як вода, - плавке та бистре, 
рве, грає, пестить, затягає й топить. 
Де пал - воно кипить, а стріне холод - 
стає мов камінь. От м о є кохання! 
А те твоє - солом'яного духу 
дитина квола. Хилиться од вітру, 
під ноги стелеться. Зостріне іскру - 
згорить не борючись, а потім з нього 
лишиться чорний згар та сивий попіл. 
Коли ж його зневажать, як покидьку, 
воно лежить і кисне, як солома, 
в воді холодній марної досади, 
під пізніми дощами каяття. 

Несомненная классика, реномированный автор, популярное произведение. 
В 80-е этот отрывок разучивали к экзаменам в театральном.

У комедії "Сто тисяч" Івана Карпенко-Карого Параска - це дружина головного героя, Герасима Калитки.
Параска - героїня другого плану. Вона надзвичайно працьовита, не дивлячись на те, що живе подружжя, ні в чому собі не відмовляючи.
Параска - справжня господарка і хоче таку ж саму невістку.
Параска Калитка за словом до кишені не лізе, навіть у розмові з чоловіком. Але, все ж таки, побоюється його, бо шанує і любить. Вона може порадити і дуже радіє, коли до неї прислухаються: "Я рада, що ти мене послухав! Такої невістки пошукать".
Інколи вона навіть намагається повчати Герасима.