Придумати ще одну історію хлопців в селі з твору "митькозавр із юрківки або химера лісового озера" можно коротку

Духовну культуру й побут українського суспільства неможливо уявити без звичаїв та різноманітних обрядів.виділяють три типи обрядовості: трудова, сімейна та календарна. трудові свята й обряди  — органічна складова святково-обрядової культури українського народу. взаємозв'язок свят і праці має традиції, що сягають доісторичних часів.традиційна трудова обрядовість тісно пов'язана з календарним циклом сільськогосподарських робіт. обряди неодмінно початок оранки, сівби, вигін худоби на пасовище, закінчення жнив тощо. у селянській сім'ї трудові традиції та обряди були справжньою школою для підростаючого покоління. у процесі виконання ритуальних дій дитина здобувала перші трудові навички. усім розмаїттям своїх художніх, емоційних, атрибутивних, пісенно-музичних засобів трудові свята сприяли вихованню у молоді любові до нелегкої хліборобської праці, до землі, прищеплювали своєрідний "кодекс хліборобської честі". сімейна обрядовість.  сімейне життя українців традиційно різноманітними та ритуалами, які в образно-символічній формі відзначали певні етапи життя людини та найважливіші стадії розвитку родини в її життєвому циклі: утворення сім'ї, народження дитини, її повноліття, сімейні ювілеї, смерть когось із членів сім'ї. основні елементи сімейної обрядовості — родильні, весільні та поховальні й поминальні обряди. крім них, у сім'ї нерідко відзначалися події менш важливого значення: входини, пострижини, вступ до парубоцтва і дівоцтва, повноліття, срібне та золоте весілля. календарні свята та обряди  . календар свят визначався аграрним устроєм життя. селяни нерідко замовляли хресний хід і молебень у полі до початку оранки, сівби, перед початком жнив. відмічали день святого, ім’ям якого був названий місцевий храм.

Уповісті івана франка «захар беркут» розповідається про давні подіі, коли народ тухольщини боронив свою землю від монголо-татарської навали.  з дійових осіб повісті мені найбільш сподобається молодший син захара беркута максим. мужній, відважний, сміливий, гордий юнак не може не сподобатися. він - справжній патріот своєї землі. коли монголо-татари прийшли на його землю, максим серед перших встав на її захист.     коли поранений максим потрапив у полон, він вважає, що полон гірший за смерть. «життя в неволі нічого не варте, краще смерть», - каже він. коли боярин тугар вовк пропонує максимові волю за вихід монголів з котловини, що перетворилася для них на пастку, максим гордо відмовляється, бо не хоче купувати собі життя за таку ціну і вважає за краще загинути. він залишається патріотом своєї землі, всого народу і не заплямовує своєї честі.  коли мирослава, кохана максима, пропонує йому вибратися з табору, переодягнувшись у її одяг, максим теж відмовляється, бро не хоче ризикувати її життям. цим він показує, яка він благородна людина.   максим мені дуже подобається, бо навіть у вкрай тяжких умовах зміг зберегти в собі найкращі людські риси: сміливість, благородство, любов до рідної землі.