Дієприкметниковий зворот у творі гуси-лебеді летять

Михайлик, його мати та батько, дід і баба, попова наймичка Мар’яна, дівчина Люба, кобзар Левко, майстер на всі руки дід Дем’ян, ну і, звичайно, дядько Себастіян — це полюс добра. А полюс зла — улізливий кар’єрист Юхрим Бабенко, «скупий рицар» дядько Володимир, дядько Сергій з його «темною душею»…Джерело Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

На даний момент в Україні не дуже добре розвинені ті,чи інші якості продукції.

Я вважаю,що наш президент міг би зробити набагато більше для нашої поки що не мертвої країни,він може покращити економіку країни та її вплив на розвиток особистості.

Також він може до багатьом людям та фондам яким потрібні нові школи або просто гроші на проживання.

а не те як він відкриває нові казино і всякі дурниці.

Але якщо його зрівняти з Авраамом Лінкольном(або старий Ейб,16-й президент США)

Він став дуже відомим,із-за того що він був тим хто сліпо боровся за відміну рабства в країні.

Воєнні дії,які були необхідно для збереження цілісності країни.Лінкольн вів вміло і при цьому завжди старався находить компромісні рішення для всіх політичних партій.Основною ідеєю президента було донесення до людей того,що абсолютно кожна людина заслуговує особливої незалежності,якщо він цього бажає.

Тому я впевнений/впевнена що наш президент може досягнути більшого разом з нашою державою,та йти в ногу разом з Україною,і доплати їй не відставати від інших країн.

Подорожуючи 1904 року по Італії, Франко був вражений скульптурою Мойсея Мікеланджело Буонарроті в Римі, а також картинами Санті Рафаеля, Леонардо да Вінчі, Сандро Ботічеллі, Гарменса ван Рейна Рембрандта, які стали мистецьким імпульсом до створення поеми. Ідейним поштовхом до її написання були революційні події 1905 року в Росії, з якими Франко пов'язував =сподівання на звільнення України з-під імперії. Філософська поема «Мойсей» (1905)—видатне явище української літератури доби модернізму. Автор у посвяті назвав поему «великим даром» українському народові. Літературознавець Юрій Шевельов назвав її «другим «Заповітом» української літератури, в якому митець крізь призму суспільно-політичної алегорії порушив головну проблему часу: визволення нашого народу з неволі, здобуття незалежності. З цією метою Франко використав відому біблійну легенду про Мойсея, який вивів єврейський народ з єгипетського рабства. Сорок років блукав Мойсей у пустелі, шукаючи Обітовану землю, а привівши свій народ до неї,загинув, вигнаний євреями. Поет написав оригінальний твір, розкривши свій задум: «Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом. Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і оспівана на біблійнім оповіданні». Біблійну історію про Мойсея Франко проектує на українську історію і змагання народу за свободу і державність. За словами Дмитра Павличка, «геніальність Франка виявляється насамперед у тому, що він змальовує дорогу древніх євреїв до Ханаану як до їхньої омріяної, Богом обіцяної національної держави і свободи. Це ж очевидна аналогія з українською нацією та її шляхом —шляхом не сорока років, а цілих століть, —до своєї свободи і державності».