План составить по украинскому произведению "орися".

План.
1 римская. Всупление
2 римская. Центральная часть "слова о полку Игореве"
1)Выступление русских войск в поход
2)Затмение солнца (очень символичная картина)
3)Первое столкновение с половцами. Победа.
4)Вновь тема предзнаменования.
5)Поражение русских войск на Каяле (скорбь автора) .
6)Вещий сон Киевского князя Светослава.
7)"Золотое слово" Святослава (упрёк князьям в отсутствии единства+ призыв к единению.
8)Плач Ярославны.
9)Удачный побег Игоря из плена.
третья римская эпилог.
^^ воть так))

Задум «Водограю» навіяв композиторові косівський водоспад Гук. Пісня народжувалася в «муках творчості», довго викликала невдоволення. Івасюк вносив зміни в сюжет пісні і лише через певний час зміг написати варіант, який його влаштовував. У цій пісні — вираз нестримного буяння молодості.

На обласному телебаченні Івасюк мав добрих друзів: головного режисера Василя Селезінку та звукооператора Василя Стріховича, яким повідомив про дві нові пісні. Прем'єра пісень відбулася в програмі «Камертон доброго настрою». Для запису Івасюк за до студії оркестр ансамблю «Карпати» Валерія Громцева. Солісткою була молода вчителька музики Олена Кузнєцова, яка володіла гарним сопрано. Володимир з Оленою заспівали дуетом, зробивши дванадцять дублів.

13 вересня 1970 року пополудні Чернівецька телестудія на всю Україну транслювала прем'єри пісень «Червона рута» і «Водограй».

Объяснение:

На мою думку, щоб вижити, людина зобов’язана навчитися пе­ребувати в злагоді з природою.

По-перше, вона сама є часточкою природи, тобто її існування залежить і від навколишнього середовища, і від екології планети в цілому. Яскравим прикладом своєрідного художнього осмислен­ня думки про те, що можна жити в гармонії з природою й не шко­дити їй, є твір Даніеля Дефо «Робінзон Крузо». Автор описує по­бут і діяльність людини, яка випадково потрапила на безлюдний острів. Здавалося б, вижити немає шансів, проте головний герой пристосувався до свого нового середовища й, використавши можливості довкілля та здобутки цивілізації, зумів забезпечити для себе порівняно високий рівень життя.

По-друге, розробляючи щоразу нові й нові технології, людина ли­ше ціною власних помилок, а іноді навіть глобальних катастроф, навчається передбачати наслідки впровадження власних винахо­дів, тобто поступово розуміє необхідність розвитку екологічної свідомості.

Прикладів цього є чимало й у сучасному житті, і в історії. Ідеться насамперед про те, що життя можливе без деяких винахо­дів, що їх можна використовувати на благо природи, що впрова­джувати їх варто лише тоді, коли створено необхідну систему за­хисту від згубного впливу їх на довкілля. Так, російський учений Ігор Курчатов, один із розробників атомної бомби, усвідомивши наслідки свого винаходу, став боротися за використання атомної енергії для мирних цілей. Але мені не відомі, на жаль, випадки, коли вчені відмовлялися від своїх винаходів задля збереження довкілля.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що приро­да може існувати без людини, а людина без природи — ні. Саме тому кожен, хто живе на Землі, має прагнути до гармонійного співіснування з довкіллям і зобов’язаний піклуватися про збере­ження багатств планети.