Переді мною картина. Це автопортрет Тараса Григоровича Шевченка. Поет сам намалював себе. Коли йде мова про Шевченка, то згадується літня досвідчена людина. А на цій картині зображено юнака. Тут Шевченкові двадцять шість років. У нього чорне волосся, густі чорні брови, високе чоло, прямий ніс. Звичайний юнак, у якого попереду все життя.
Увагу привертають очі. Це ті самі, знайомі нам, "шевченківські" очі. Вони дивляться уважно і невесело. Чому не посміхається молодий поет? Де його юнацька посмішка? Можливо, замислився Шевченко над злиденним життям народу? Можливо, не дають йому спокою горе і біда навколо? Очі поета сумують, бо багато лиха зазнав у житті і він сам. Багато випробувань у нього ще попереду. Можливо, він їх уже відчуває?
Здається, з картини Шевченко вдивляється в нас. Здається, що його губи зараз розімкнуться і він почне говорити. Які слова він скаже нам з портрета? Я думаю, що це будуть слова його чудових віршів.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір на тему: добро та зло в сучасному світі , за твором русалонька із 7-в
Объяснение:
З самого народження наші найрідніші люди-батьки піклуються про нас,люблять виховують.Нас привчають любити інших,допомагати,захищати.Сім'я-це велика качтина нашого життя.Це є і справжня цінність.Але у кожної людини сенсом життя є не лише сім'я.Це може бути хоббі,наприклад гра на музичному інструменті,піклування за рослинами та тваринами,до нших,улюблена робота.Не можна лаяти когось за різний сенс життя,головну цінність.Адже,всі ми відрізняємося один від одного.
Для мене справжньою людською цінністю є сім'я та улюблене заняття.Я люблю та поважаю своїх батьків,братів та сестер.Вони -це частина мене.Також я не зможу проміняти своє хоббі.Адже,я намагатимусь присвятити значну частину свого життя.