ответ:
кожен народ, створюючи власну національну культуру, тим самим робить внесок у світову культуру, здійснюючи за її зв’язок з навколишньою природою та іншими . в результаті такого спілкування відбувається взаємне культурне збагачення. і як наслідок — різні культури розвиваються, ускладнюються, стають набагато різноманітнішими.
світова культура — феномен . національна культура є частково і джерелом світової культури, одночасно витікаючи з неї. без ї культури не може бути регіональної, самобутньої національної і навпаки. світовій культурі властивий інтегрувальний процес. національні ж мають диференційований характер.
українська культура з давніх-давен зазнавала впливу зі сторони і в свою чергу, так чи інакше, впливала на інші культури, проявлялася у міжнародних відносинах різним чином.
аналіз вірша ірини жиленко «підкова».
тема: зображення ліричної героїні твору, яка знайшла золоту підкову діда мороза, що здійснює бажання і мрії.
ідея : прагнення здійснення бажань на новорічні свята, розуміння, що не можна залишати у себе чужу річ.
композиція вірша.
експозиція: «була зима…дідусь мороз…загубив підкову».
зав’язка: «підкову …не просту. а аж розгубились в небі літаки».
кульмінація: «а я знайшла. сказала їй: — світи тут, на вікні. щоб все мені збулося! —
зійшлися і роззявили роти сімсот роззяв».
розв’язка: «покладу підкову в чемодан…ві підкову діду…роти закрили всі сімсот роззяв. і розі і полягали спати».
художні засоби.
епітети: зелений, рожевий, фіалковий сніг; сніг легкий і рівний.
порівняння: підкову не просту, а золоту; таким, на місяць схожим; підкову не просту, золоту.
метафори: ішов сніг; дід мороз протрюхикав; серпиком лежала підкова; розгубились в небі літаки;
персоніфікація: літаки кричали, крильцями дрижали.
риторичні оклики: «мама! », «щоб все мені збулося! ». не пиши так багато просто десь чи декілька раз скороти
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Візитка головного героя із повісті " маруся" квітка-основяненко .
У зображенні Марусі, окрім ознак сентименталізму, письменник широко використав ліризм народної пісенності, засоби фольклорного зображення внутрішнього світу дівчини, сильних і піднесених почуттів. Мова героїні пересипана уснопоетичним народним багатством: пестливою лексикою, опоетизованими звертаннями, емоційними вигуками, прислів’ями, порівняннями (Василечку, голубчику, соколику мій! мій козаченьку; матінко моя рідненька!)