Цитатна характеристика степана радченка з роману місто

Високий на зріст, тілом міцно збудований і смуглий на обличчі. Молоді, м’які волосинки, неголені вже тиждень надавали йому неохайного вигляду. Але брови мав густі, очі великі, сірі, чоло широке, губи чутливі. Темне волосся він одкидав назад, як багато хто з селюків і дехто тепер з поетів… ” Математика – він чудово її знав. Про соціальні науки він навіть не думав, стільки доповідей на селі прочитано, стільки газет. Останні пуди заробленого борошна і свої маленькі червінці він віддавав учителеві і витрачав на книжки та папір. Він просиджував ночі при свічці каганця і снив формулами і логарифмами

Я думаю, що твір "Шпага Славка Беркути " навчає нас, дітей, бути такими, як Славко Беркута - добрим, сміливим, завжди йти на до У творі є й негативні герої, наприклад, Юлько. Він самозакоханий хлопець, у якого нічого навчитися не можна. Стефко - добрий хлопець, але виховується у бідній сім'ї, та більш схожий на хулігана. Але не відмовляється віднести сороку до бабусі, яка лікує тварин.
Твір навчає нас тому, що треба бути таким, як Славко, але великий недолік в цього хлопчика - не виправдовувати себе.
Треба усім доказувати, що ти не винен у будь-якій ситуації, і точно не робити, як це робив Славко.

У творі йдеться про дівчинку Анну з «шістсот якогось року», яку судять у Вишгороді за дивний «гріх»: з багряних кленових листочків «вона робила … кольорові миші», як повідомляє суд сусід-скаржник. Від тієї забави немає спокою, каже сусід: «чаклунка Анна збила з пуття його дітей», які забули про свої цяцьки, адже тепер «вночі їм сняться миші кольорові». Змальована кількома колоритними штрихами сцена суду оголює суть конфлікту й морального змісту вірша: зіткнулися неповторність і стандарт. Власне, дівчинку Анну судять за те, що вона — з її незрозумілою для оточення яскравою фантазією — не така, як усі. Фантастичне закінчення вірша змушує задуматися про вічні істини, про нас самих, нашу здатність протистояти уніфікації і насиллю над індивідуальністю.