Ставлення автора та інщих героїв до павлуся за твором за сестрою

Дідусь розповідав Павлусю оповідання і вчив козакувати.
Сестра Гануся дуже любила його а він її вчив потайки від діда козакувати

Жанр — Етюд Тема: незбагненна краса світу. Ідея: патріотичні почуття, передані словом. Основна думка: «Вечір, мов казка, над Україною казка, як вечір, аж синьо в очах…». Ліричний герой вірша «Зимовий етюд» настільки щирий і переконливий, що навіть будь-який читач змушений буде впустити у своє серце любов і тепло.

На початку цього вірша послідовно, немов з окремих частинок-штрихів, оформлюється загальна картина зимового вечора: туман, іній, холодна льодинка… Але ліричний герой сприймає цей звичайний вечір як щось виняткове й небуденне. Його душу наповнює радісне піднесення, навіяне красою рідної України. Воно образно виражається у грі слів: «вечір, мов казка» і «казка, як вечір». Зі звичайного цей зимовий вечір перетворюється на казковий — коли все довкола стає загадковим, а герой сповнений передчуттям дива. Не випадково у другій частині твору перед нами постає жива, немов справді казкова, картина природи. Серед використаних автором художніх засобів переважає персоніфікація. Цей засіб не лише сприяє поетичному олюдненню довкілля: «місто дихає у степи», «все насторожене», «Україна заслухалась і не спить». Усе, що помічає ліричний герой, живе в єдиному злагодженому ритмі, складаючи разом привабливий одухотворений образ Батьківщини.

Панас дем'я нович (батько) - селянин-хлібороб, який тяжко працює заради добробуту в сім'ї. незважаючи на бідність підтримує сина у його прагненні до навчання. це підтверджують цитати:"згодом батько змирився, що йому й далі доведеться вбожіти - продав корівчину, а я пішов учитися.."і" - "сніг не сніг, а вчитися треба. підемо,михайле, до школи,- він узяв мене на руки, вгорнув полами киреї, а на голову надів заячу шапку". батько хлопчика хороша людина, бо незважаюси на сніг і на коментарі людей ніс михайлика на руках до школ, щоб син міг вчитися.
в образі панаса дем'яновича втілена вікова селянська мудрість і доброта, що так характерна для простих, чемних трудівників-хліборобів.