Найти 2 складносурядні и складнопідрядні речення из любого произведения (и указать авторов произведений)​

За життя великого письменника вийшло десять збірок його віршів, що є цілою поетичною скарбницею. лірика поета вражає багатогранністю тематики, проблем, образів, жанрів, віршових розмірів, тропів. у його збірках ми знаходимо гімни, веснянки, сонети легенди, елегії, скорбні пісні, притчі, пародії, станси, вірші-листи. перш за все іван франко визначився як поет-громадянин. його політична лірика — оригінальне надбання української культури. а перлиною громадської лірики поета можна вважати знаменитий пролог до поеми «мойсей». його девізом були слова: «лиш боротись — значить жить». та це й «трибун народний, пророк-ватаг, ратай співець», як його назвав м. вороний, був перш за все людиною, що вміла кохати щиро й гаряче, що зазнала «хвилини розпачу» і «дні журби». мабуть, саме у такі часи і народилась відома франкова «драма закоханого серця» —• збірка «зів'яле листя», поезії якої стали шедеврами української і світової інтимної лірики. окремий дивовижний світ і. франка його прозові твори, у яких письменник майстерно відобразив широчінь і глибину життя. його перу належать десять повістей і романів, сто п'ятнадцять оповідань, новел, які характеризуються захопливим1 сюжетом і широтою проблем. його роман «борислав сміється» відбив передові погляди автора. його оповідання про дітей — одні з кращих серед дитячих творів української літератури. митець художнього слова, титан праці спробував себе і як драматург. його драми стали значним внеском у нашу літературу. важливе місце в багатогранній діяльності франка займають переклади з європейських літератур. 18 томів у повному зібранні його творів відведено вибраним працям ученого в царині теорії й історії літератури, літературної критики, фольклористики, етнології. іван франко був середнього зросту, а йшов, як велетень.. мало хто встигав за ним, а головою сягав хтозна-як високо. 8 війська відпустили через слабкий зір, а бачив краще за інших, з низин міг побачити далі, ніж інші згори. спокійної вдачі, а вибухав, як порох, коли йшлося про добро трудящих, і кидав громи, щоб народ не спав. влада гнобителів не дозволила йому викладати у вищій школі, а він став учителем всього народу. напрацювався за десятьох, а життя йому було дано лиш одне, та й те недовге. таким був іван франко, робітник пера, чарівник слова, каменяр і великий пророк — гордість нашого народу.

з давнiх часiв лiтература i, зокрема, поезiя вiдiгравала важливу роль в життi людей. змалку дитина чує колисковi, народнi пiснi, вiршi, якi протягом вiкiв створювали справжнi майстри слова. ми можемо не помiчати цього, але поезiя є весь наш життєвий шлях. саме тому всiх поетiв так хвилює тема призначення поета i поезiï.

леся украïнка, украïнська поетеса, вiдома далеко за межами нашоï батькiвщини, в 1893 роцi написала поему "давня казка". хоча цей твiр написаний досить просто для сприйняття, проблеми, яких торкається авторка, простими не назвеш. у центрi поеми леся украïнка зобразила поета, який у своïх пiснях висловлює найзаповiтнiшi мрiï народу про волю та щастя. простi люди любили й поважали поета:

i не був поет самотнiм, - до його малоï хати

раз у раз ходила молодь

пiснi-слова вислухати.

з такоï поваги та любовi народу до спiвця можна зробити висновки, що той був дуже талановитий. а одного разу поет навiть написав серенаду на замовлення лицаря бертольдо, за якоï багач завоював серце своєï коханоï. але не тiльки для бертольдо вiршi поета вiдiгравали велику роль. у них розповiдалося про народне життя, тому весь народ запам'ятовував та повторював цi вiршi.

спiвцi по мiстi ходять i пiснями люд морочать, все про рiвнiсть i про волю

у пiснях вони торочать.

вже й по тюрмах ïх саджають,

та нiщо не є,

ïх пiснi iдуть по людях,

всяк пiснi тi переймає. за сюжетом поеми, лицар бертольдо з вiйськом вирiшив захопити неприступнi мури одного з мiст. але мiсто було могутнiм, а воïни бертольдо вже втомилися. у цей час перед вiйськом вийшли спiвцi та заспiвали пiсню, написану головним героєм - поетом. слова цiєï пiснi так надихнули воïнiв, що вони продовжили боротьбу та захопили неприступне мiсто. бертольдо пообiцяв поетовi велику нагороду, але вчинив безчесно та обiцянку свою не виконав. втiм, поет не потребував якоïсь матерiальноï нагороди за своï вiршi, тому що ця велика людина була здатна на самопожертву заради iнших. вiн знав: що б з ним не сталося, його вiршi будуть жити вiчно. навiть пiд час перебування у в'язницi поет вiдчував, що його думка лишилася на волi:

та й в темницi буду вiльний, - маю думи-чарiвницi, що для них немає в свiтi нi застави, нi границi. i мого прудкого слова не затримає темниця, полетить воно по свiтi, наче тая вiльна птиця.

на жаль, за життя поета його мрiя про вiльне життя народу не здiйснилася, проте народ пам'ятав його та його творчiсть.

тема призначення поета i поезiï - ось основа поеми лесi украïнки "давня казка". авторка переконливо доводить нам, що можливостi правдивого поетичного слова безмежнi. для справжнього поета головне - не матерiальний свiт та його перевага, а свобода слова та вiльнiсть думки.