Придумати продовження казки "незвичайні пргоди алі в країні недоладії"

Проминуло багато часу з тієї пригоди. У нас почався урок української літератури. І того ранку до нас у клас, який знаходиться на другому поверсі, забігла незнайомка.
Вона була неймовірно схожа на дівчинку з малюнка у книжці. Тому здалася нам знайомою. Вона тихенько підійшла до дошки й подивилась мені у вічі. Потім відвела погляд на когось іншого. За мить вона промовила:
– Любі друзі, сьогодні я тут, щоб попередити вас. Думаю, ніхто не хоче попасти у невідому країну, де все не так. ЇЇ звати … Тут хтось перебив Алю:
– Про що ти говориш?
Аля спочатку оглянулась, а потім додала:
– Напевно, хтось не прочитав казки. Але цим ми шкодимо самі собі. Кожну незавершену справу бачить Недочеревик і записує її. Тож, щоб не попасти у халепу, завершуйте розпочаті справи. Не дочитали книжку- дочитайте, не домалювали картину – домалюйте. Раптом у кутку Аля побачила якусь річ та промовила:
– Он як! Там стінгазета скраю лежить.
Розгорнула її і сказала:
– Так не годиться. Вона не є завершена. Недочеревик її уже побачив. Нумо, коли продзвенить дзвоник, на перерві завершіть те, що розпочали.
Всі уважно слухали дівчинку і зрозуміли помилку. А Аля стрімко побігла далі попереджати інших школярів.
Я також зрозуміла цей урок. Надалі не буду залишати незавершені справи. І цей урок української літератури я теж не забуду.

Ні тому що коли вин був малий в нього померли батьки ну и багато було иншого нещастя !

Дитинство Тараса дуже відрізнялося від нашого. Я не можу вважати його щасливим.

     По – перше, він народився кріпаком. Мусив робити те, що сказав пан. По – друге, його батьки дуже багато працювали, не могли приділяти достатньо часу дітям, тому дітей в той час доглядали старші діти. Так Тараса залишали на сестру Катрю, котра теж була ще дитиною. Щоб побачити подруг, дівчина залишала хлопця самого. Його будні були одноманітні на самоті з природою. По – третє, Тарас був козачком у пана, не ходив до школи. Добре, що пані була добра і вчила здібного хлопця. По – четверте, він мав дуже великі здібності до малювання, та батьки не купували йому ні папір, ні пензлик, не мали змоги розвивати його творчі здібності. По – п'яте, діти не могли в той час читати книжок, бувати на екскурсіях, у театрі, дивитись телепередачі. По-шосте,  у ранньому віці Тарас залишився сиротою. 

   Ось чому дитинство хлопця не можна вважати щасливим.

Герасим Калитка
Герасим Калитка - дріб’язкова людина, що трясеться над капіталом, як той Кощій, що «над златом чахне». Багатій втрачає спокій і сон, зривається на наймитах, дружині, слідкує за ко­жною крихтою хліба, бере в заставу волів кума, бо «так надежні-ше». А в результаті стає жертвою «жидівської» афери, бо бажання легкої наживи, заздрість до свого сусіда Жолудя просто засліплюють йому очі.
Для цього героя гроші-багатство й всьому голова:'Та це чортзна-що!Ви ударяйте на гроші-гроші всьому голова!'
Йому здається,що наймити мало роблять і багато їдять:"Настане день,то роботи не бачиш,а тільки чуєш,як губами плямають!"
Родинні почуття в Герасима Калитки притуплені власницькими інтересами.В одруженні сина на Пузиривні він шукає лише наживи:"Мені треба невістку з приданнім,з грішми..."А віддавши дочку заміж Герасим вілмовився сплатити зятеві обіцяний посаг.
У головного героя сліпа любов до землі:"Їдеш день-чия земля?Калитчина!Диханіє спирає..."та "Ох,земелько,свята земелько-Божа ти донечко!Як радісно тебе загрібати без ліку!" та "Я не буду панувати,ні!Як їв борщ,так і їстиму,як мазав  чоботи дьогтем,так і мазатиму,а зате всю землю навкруги скуплю"
Дуже заздрив Жолудю,Пузирям і міг будь-яким шляхом бути кращим та багатшим від них:"Ой Пузирі!Глябіть,щоб ви не попались,а замість вас Калитку розіпре грошвою...Отоді я вам покажу,як хазяйнувать!..."
Копач(Боневентура)
Вмії трохи зормовляти не французькій мові:"Вів ля Буланже,вів ля Ельзас,аб-а Ельман!Оле куто ля фуршет!Оле кашон,ля помдетер,ві ля патрі!..."
Герасим говорить до нього:"Тридцять літ шукаєте грошей,а нічогісенько не знайшли"
У нього малий словниковій запас і постійно повторює один ивираз:"Опит-велікоє діло!"та інші слова.
Шанує науку:"Хе-хе-хе!От бачите...і тут наука!Ні,ви против науки не йдіть!Без науки,без струменту,без опиту,куди не повернися,нічого не зробиш..."
Савка
Савка-кум Герасима Калитки.
Саме так Герасим говорить до нього:"Кращого компаньйона,як кум,не знайти!"
Він  не має грошей і тому постійно позичає їх у Калитки.