Твір-характеристика персонажа поеми наймичка

Одним з найбільш зворушливих образів у творчості т. г. шевченка є образ матері. не можуть не вразити ті ласкаві, чулі слова, якими великий кобзар ушанував матір, звичайну українську жінку, що ласкою і добротою загоювала страждання своїх дітей серед злиднів і неволі. сам поет відчув щастя тільки у дитинстві, доки була жива його мати, доки вона тішила і зігрівала своєю ласкою чулого хлопчика. та вона рано померла, а час розставання з найдорожчою людиною він запам’ятав на все життя: «там матір добрую моюще молодую у могилунужда та праця положила».образи жінок-матерів у творах тараса шевченка багатостраждальні. такими є марія і катерина з однойменних поем, такою є і ганна з поеми «наймичка». у цій поемі митець розповідає про життя нещасної ганни, яку жорстока доля позбавила щастя справжнього материнства. серце автора сповнене всеосяжного болю і глибокого жалю до цієї нещасної жінки. розпові історію ганни, поет наголошує не безоглядному, щирому коханні героїні, яке так і не принесло їй щастя. але ганна була сильною натурою і повела себе інакше, ніж героїні інших творів кобзаря. вона підкинула своє немовля заможнім людям.безталанна матір не змогла забути свій гріх і повернулася до родини, куди віддала сина, найнялася до них помічницею по господарству. її любов не охолонула протягом довгих років, обгортаючи дитину ласкавим і чулим почуттям: «вона чує з тії хати,як дитина дише…в будень і в неділюголовоньку йому змиє».тарас шевченко добре розумів материнські почуття і глибоко відчував душевний біль матері. серед щоденних клопотів і важкої праці навіть вночі мати завжди почує, як її дитина ледве ворухнеться: «і укриє, й перехрестить.тихо заколише…сама не доїсть і не доп’є,його нагодує».а скільки сил потрібно було бідній ганні для того, щоб приховувати, що вона рідна мати хлопчика: «тільки наймичка шептала: мати, мати, мати! »і лише на порозі смерті жінка відкрила синові їхню таємницю: «прости мене! я караласьвесь вік в чужій хаті…прости мене, мій синочку! я… я твоя мати».трагізм образу головної героїні поеми шевченка «наймичка» був продиктований жорстокими моральними законами, які панували в ті часи серед селянства і за якими ганна була змушена соромитися свого материнства. але, в той же час, у цьому творі кобзар підніс образ жінки-матері на найвищий щабель вірності, глибини і чистоти почуттів, зобразив велич і моральну красу прекрасного за своєю суттю материнства.

Твір «зима-чарівниця» настає зима, і світ навколо змінюється. морозним подихом вона зачаровує природу. усе навколо завмирає. голі дерева мерзнуть на холодному вітру. тоді зима-чарівниця посилає дарує чудові білі одежі з снігового хутра, в яких їм тепло та затишно чекати на тепло. вона також встелює промерзлу землю пухнастою білою сніговою ковдрою, що блищить діамантами у променях яскравого сонця. річки, озера та моря зима сковує товстою льодовою кригою, щоб вони змогли відпочити до весни. і поки природа спить, зима співає їй колискові протяжними голосами завірюхи. пам’ятає зима й про людей. їм вона дарує прекрасні візерунки на вікнах, щоб милувалися її майстерністю. вона охороняє поля на сади, ховаючи їх під снігом від промерзання. навесні той сніг розтане та напоїть землю для того, щоб вона щедро родила наступного літа. зима прикрашає міста й села, посипаючи їх снігом, чіпляючи бурульки під стріхи будинків. зима дарує нам чудові свята – новий рік та різдво, з пахучими красунями-ялинками та миготінням різнокольорових ліхтариків у вікні кожної квартири, святковими застіллями та подарунками. для дітей зима-чарівниця влаштовує веселі забави та ігри, катання на санках, лижах, ковзанках. зима зачаровує своєю красою. коли вночі спостерігаєш, як великі сніжинки дружньо з неба та кружляють у світі ліхтарів, душа співає від радості. коли бачиш парки та ліси, засипані білим снігом, коли можеш пішки прогулятися по поверхні ріки, розумієш, що таке здатна зробити лише справжня чарівниця.

Конфлікти – життєва необхідність, а не банальна сварливість. всі ми люди. у нас є свої звички, уподобання та характер. не раз мабуть ви ловили себе на думці, яка говорить про велике бажання висказати все у вічі другові, рідним чи начальнику, показати своє невдоволення. зупиняє розум, мудрість і горде звання безконфліктної людини. зовсім все по-іншому відбувається у дитячому світі. для них конфлікт набагато більше, ніж гра слів - це величезний життєвий досвід. хоча б раз поспостерігайте за дітьми і за їхнім вмінням вирішувати конфлікт. на шкільне подвір’я шкільне подвір’я, дитячий гамір, пустощі. саме так маленькі учні проживають після уроків своє безтурботне життя. і здавалося б, що всі дружні та великі товариші. аж поки не прийде його величність – конфлікт. уникнути його в житті навіть дітей дуже складно. адже в кожного свої амбіції, бажання та інтереси, які можуть не співпадати. шкільний психолог марина товт, розповідає, що найчастіше дитячі конфлікти виникають тоді, коли прагнуть зачепити дитяче я. в такий спосіб діти намагаються поліпшити своє становище в суспільстві, досягти якогось необхідного їм рівня поваги, а деколи банально, увагу чи настояти на своєму. та все це дуже часто ставить у глухий кут батьків. мами і тата губляться в дитячих проблемах. справа в тому, що вони просто і не знають, як реагувати на них. отже, для початку треба розібратися в причинах дитячих сварок, а після - шукати вихід із ситуації. конфлікти – життєва необхідність дайте змогу дитині вирішити конфлікт самотужки. допоки це можливо займайте роль спостерігача, а вже потім арбітра. дітки можуть справитись зі сваркою – повірте і навіть краще, аніж дорослі – стверджує психолог марина товт. це життєвий досвід, який необхідний кожній людині. також доведено, що у діток, які самостійно вирішують свої проблемні стосунки, різко підвищується самооцінка. вони стають досвідченішими та мають власний життєвий багаж. роль мам і тат роль мами і тата в таких конфліктних ситуаціях не можна недооцінювати. батьки не повинні стояти осторонь і бути абсолютно відчуженими від дитячих проблем. психологи впевнені, що дорослих у вирішенні дитячих сварок дієва тільки у випадку конструктивних порад і детального аналізу ситуації. сядьте і поговоріть з дитиною про те, що трапилось, чому так відбулось. знайдіть спільний вихід. головне не загострювати ситуації. як зізнається марина товт, дуже часто дитячі конфлікти стають причиною сварок не між дітьми, а між батьками. коли кожен прагне відстояти правоту своєї дитини. і буває, коли маленькі бешкетники вже давно примирились, а батьки ще ніяк не заспокояться. щоб такого абсурду не траплялось, потрібно бути справедливим до своєї дитини. чітко пояснюйте, де проблема і чому трапився конфлікт. треба навчити дитину вибачатись і визнавати свою неправоту. адже, можливо, винна саме ваша дитина. спробуйте їй це пояснити, іть знайти вихід, підкажіть, як правильно вибачитися і втихомирити сварку. але, звичайно, найкращий приклад вирішення сварок подаєте ви самі у побуті і спілкуванні між собою. якщо у вашій родині вміють знаходити компроміс, то і вашій дитині буде легко це робити в житті.