Виконайте повний синтаксичний розбір речення. подив, здивування –це перший вогник, який запалив смолоскип думки, і воно, слово, горить-палахкотить у нашій мові. до нього, як до незгаслої зірки, звернені очі й думки мислителя й художника.

Речення розповідне,неокличне,складне,1 і 2 частини двохскладові ,поширене,повне, 1 і 2 частини неускладнені.

Твір-роздум на тему "добро чи зло перемогло в повісті - казці                                            ю.винничука 'місце для дракона"                        «місце для дракона» - чарівна казка ю. винничука, що розповідає про події, які відбулись у галичині в часи середньовіччя. у творі описується  дракона, що був єдиним у своєму роді, харчувався травичкою і не знав бід. проте підступному князеві закортілося віддати заміж свою доньку настуню. тоді князь вигадав, що доньку віддасть лише тому, хто переможе дракона, який насправді ще жодного разу нікого не кривдив.        і далі сталося нещастя – дракона вбили. а що ж дало це вбивство? нічого. це не принесло злагоди та миру, а завдало лише страждань. особливу пану лавріну, який до останнього свого дня не міг подолати муки власної совісті та друзям щиросердного дракона.        це багатопроблемний твір, але головною проблемою його є вічна боротьба між добром та злом. що ж перемогло? на мою думку, хоч фінал твору і сумний, все ж таки перемогло добро. адже доки житимуть люди із сумлінням і передаватимуть свої знання іншим, наш світ ще матиме часточку добра. лаврін не вбив дракона, він відчув смуток та жаль в його очах, прагнення жити, а отже, проявив милосердя. новий правитель князівства не знаходить собі місця, його тривожать муки совісті.        «місце для дракона» - казка, яка містить чимало фантастичного. а головна мета казки – зображення перемоги добра над злом. я вважаю, що не зважаючи на всілякі негаразди, якими повен сучасний світ, добро переможе. адже допоки житимуть на цій землі щирі та милосердні люди, ми матимемо надію на злагоду.

Носов микола миколайович носов микола миколайович він відомий, в першу чергу, як письменник для дітей, особливо як автор творів про незнайку, народився він у києві, 23 листопада 1908 року. дитинство своє провів у ірпені, селищі поблизу києва, там і пішов в гімназію. вже в гімназії він почав захоплюватися театром, фотографією, електротехнікою, пробував займатися музикою. через революції його сім'я втратила стабільний заробіток, тому хлопчик змушений був йти працювати з 14 років: був косарем, торговцем газет, землекопом , візником колод і просто чорноробом. вже в гімназії він, поряд із заняттями музикою, співом, аматорським театром, захоплювався і точними науками. також юнак цікавився хімією, шахами, радіоаматорством, електротехнікою, фотографією. вже в ті часи носов складав для рукописного журналу "ікс". юність письменника припала на непрості часи в нашій історії. носов встиг попрацювати чорноробом, торговцем газет, землекопом, косарем, візником колод. незабаром оповідання носова друкуються в одному з найбільш відомих у той час журналів — "мурзилке". після школи він збирався стати хіміком, з одним навіть зробив на горищі свого будинку лабораторію. але доля вирішила по-іншому: у 19 років микола став студентом київського художнього інституту, а в 1929 році вирішив перевестися в московський інститут кінематографії. після його закінчення (в 1932 році) він працював як постановник і режисер навчальних, наукових та мультиплікаційних фільмів до 1985 року. під час великої вітчизняної війни микола носов займався важливою справою: знімав фільми для наших солдатів, за це його нагородили бойовим орденом червоної зірки. початок його письменницької біографії було незвичайним і письменником він став як би випадково: коли у нього народився син, доводилося розповідати йому багато казок. син підростав і вимагав нових і нових казок. так носов почав вигадувати різні історії не тільки для сина, але і для його друзів. одного разу миколи миколайовича носова запитали, чому він став письменником: “я став дитячим письменником тому, що, коли я виріс мені взагалі захотілося стати письменником. а стати письменником мені захотілося тому, що у мене була цікава життя, і у мене було про що розповісти людям". у самому справі, н.носову "було про що розповісти людям". він багато знав, мав від природи різноманітними талантами і багато що в житті йому довелося випробувати. він був всебічно розвиненою людиною. він почав писати і публікувати з 1938 року такі оповідання як: наприклад, «мишкова каша», «огірки», «жива капелюх», «фантазери», «витівники» і т. д. всі його твори вчать дітей чуйності, чесності, любові до праці; вони засуджують грубість, марнославство, заздрість. я думаю, і ви полюбите його твори, вони вам сподобаються. головними героями оповідань є хлопці, школярі, маленькі діти. носов дуже любив спостерігати за іграми дітей, йому їхня безпосередність, їх фантазії, вигадки, витівки. найбільш відомі та улюблені читачами твори миколи носова – казки про незнайку. микола миколайович писав також сатиричні (статті про російському алфавіті, літературі, стосунки батьків і дітей, викладачів і учнів), автобіографічні твори. помер письменник у 1976 році, 26 липня, в москві. виявляється, найперше оповідання він написав свого синочка. відніс в журнал "мурзилка". розповідь надрукували. за цим оповіданням пішли інші. вам хочеться дізнатися як називався перший твір носова? з цифр складіть слово. подробнее - на -