З’ясуйте, які художні засоби використано в запропонованих уривках. на той раз суддями були якіїсь два осли, одна нікчемна шкапа і два стареньких цапа. (л.глібов) сонце мого кохання світить мені незгасно, крізь горобині ночіпроменем значить1 шлях. (в.юр’єв) 1 значить – позначує як парость виноградної лози плекайте мову. пильно й ненастанно політь бур’ян. (м.рильський)

epiteti, metafori, sinekdoha.

Володимир — молодий потомствений дворянин, єдиною син андрія гавриловича дубровского, відомого своєю добропорядністю, чесністю і непідкупним характером. волею автора, володимиру доводиться перенести дві важкі втрати: смерть коханого батька і втрату родового маєтку. дізнавшись, що винуватцем усіх бід є поміщик кирила петрович троєкуров, молодий дубровський вирішує за будь-яку ціну помститися йому. перше, що він робить - забирає своїх кріпаків, які за продажного суду перейшли до троекурову, в ліс і стає ватажком зграї разбойниковвладимир — молодий потомствений дворянин, єдиною син андрія гавриловича дубровского, відомого своєю добропорядністю, чесністю і непідкупним характером. волею автора, володимиру доводиться перенести дві важкі втрати: смерть коханого батька і втрату родового маєтку. дізнавшись, що винуватцем усіх бід є поміщик кирила петрович троєкуров, молодий дубровський вирішує за будь-яку ціну помститися йому. перше, що він робить - забирає своїх

сава  "він був високий ростом, вищий від свого брата, але ніжно збудований, як мати. з лиця подобав також на неї і був би гарний, коли б не його безустанно заблуканий погляд, що мав у собі щось зимного] й несупокійного. з його ніжного, майже дитинячого обличчя вражав його погляд прикро і відтручував від себе. очей сих не наслідив він ані від тата, ані від мами. коли очі івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти, погляд у марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний, то його очі, великі й сиві, не мали нічого спільного з його дитинячо-молодим обличчям. "

"відколи з нею(рахірою) сходиться, стає з дня на день гірший, лінивіший і твердіший, справляє всім лише гризоту та жаль."

"але він - то вже інша галузь. росте й горнеться та не до доброго й не до нас. він роботи боїться, йому танець у голові. зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі, а про хату думає лише тоді, коли мамалиґа на кружок вивернеться. йому однаково, чи товар поєний, чи ні,- коби йому спрага не допікала. йому однаково, яка погода надворі, чи се землі і збіжжю по добру, чи се бджолу не вбиває,- коби він у своїх збитках мав гаразд, коби йому меду доволі, аби потайком із горівкою змішати та бог знає з ким випити! ""тато його не позволяв йому курити, бо сам не курив, а григорій усе приносив йому пачку з гоппляцу, як знав, що в нього вже тютюну не стало, а він хотів курити. в тата пив він горівку лиш 3-4 рази до року - на різдво, на великдень, на храм і на новий рік або в м'ясниці,- а тут частували його не раз і не два, а по кілька разів до тижня. а вже найліпша була для нього рахі "

михайло каже про саву "він ще дурний, наш малий, і трохи впертий, але він добрий хлопчисько! "