Який вплив мали масони на український рух?

Перші такі організації на українських землях набули форми модних на той час масонських лож, члени яких сповідували ідеї гармонізації суспільства («розумного суспільства») через удосконалення людини. Запозичені із Заходу масонські ложі заповнили суспільну нішу, яку мали займати громадські, політичні і релігійні об’єднання. Ці таємні товариства ста­ли своєрідною відповіддю української елі­ти на виклик часу: в них об’єднувалися ті, хто жадав вирватися із задухи жандармсько-бю­рократичного режиму, змінити звичний стан речей.
Особливо спілкування з європейцями сприя­ло поширенню во­ле­любних і демократичних ідей.

Вид лірики — громадянська.
Жанр — ліричний вірш.
Провідний мотив твору — письменниця звертається до музи за порадою, як жити, коли навколо самі пущі, кручі, темні води, шляхів нема, поплутані стежинки йдуть у безвість.
Римування: білий вірш.
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб. Композиція твору. Твір побудовано у вигляді великого монологу, наповненого риторичними питаннями та риторичними окликами. Вірш зримо поділяється на чотири частини, яким можна дати заголовки із тексту:
1. «Стій, серце, стій! не бийся так шалено». 2. «Дивись: навколо нас великі перелоги…» 3. «Куди мені податись у просторі?»
4. «Барвисті крила широким помахом угору здійнялись…»
Образи твору. Вірш має виразно автобіографічний характер, а тому в ньому головний образ — це сама поетеса. У творі згадується муза, яка має спрямувати творчість поетеси, стук сокири в пущі, орлиний клекіт, камінь, що зривається з кручі й падає у воду зневіри, викликаючи круги тремтячі. «То be or not to be?..»
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ:
епітети: «порожній простір», «муза винозора», «очі безсмертні», «великая порада», «великі перелоги», «поплутані стежинки», «дикі пущі», «високі кручі», «темні, тихі води», «орлиний клекіт», «круг тремтячий», «дикі нетрі», «простор безмежний», «ясна блискавиця», «золотий вінець», «барвисті крила»;
метафори: «не літай так буйно», «не бий крильми», «стежинки йдуть на безвість», «тихі води все стоять мовчазно», «з ліри скувати рало», «струнами крила прив’язати», «в диких нетрях пробивать дорогу», «вхопити з хмари ясну блискавицю», «злинути орлицею високо», «зірвати з зірки золотий вінець», «запалати світлом опівночі»;
риторичні звертання: «стій, серце, стій», «вгамуйся, думко», «ти, музо винозора, не сліпи», «скажи мені, пораднице надземна», «мовчиш ти, горда музо», «о чарівнице, стій»;
асонанс: «і дикі пущі, і високі кручі, і темні, тихі води»;
порівняння: «світло миттю згасне, як метеор», «я впаду, неначе камінь».

Былин об Илье Муромце несколько. Вы не указали, которая вас интересует 
Илья Муромец становится богатырем 
Первый выезд Ильи 
Tpи пoездки Ильи Mypoмцa 
Илья Муромец и Калин-царь 
Илья Муромец и Идолище Поганое 
Илья Муромец и Баба Горынинка 
Бой Ильи Муромца с сыном 
Илья Муромец и Соловей разбойник 
Илья Муромец и Богатырь-захватчик 
Илья Муромец и Святогор 
Исцеление Ильи Муромца 
Илья Муромец выходит на свободу 
 
Приведу примеры из былины Илья Муромец и Соловей Разбойник 
Его добрый конь да богатырский 
С горы на гору стал перескакивать, 
С холмы на холмы стал перамахивать, 
Мелки реченьки, озерка промеж ног пускал. 

Засвистал-то Соловей да по-соловьему, 
Закричал злодей-разбойник по-звериному - 
Так все травушки-муравы уплеталися, 
Да й лазоревы цветочки осыпалися, 
Темны лесушки к земле все приклонилися.