Доповідь про князя ярослава мудрого, як його хрестили.

Біографія Ярослава Мудрого скорочено на українській мові розповість про життя та правління князя. Ярослав Мудрий був великим Київським князем (1015–1018, 1019–1054), ростовським князем (989–1010), Новгородським князем (1010–1034). Ярослав Мудрий біографія скорочено Ярослав народився приблизно 982 року, був другим сином князя Володимира Святославича з династії Рюриковичів від полоцької княжни Рогнеди. В 10 років Володимир відправляє сина зайняти ростовський князівський стіл, а в 1100 — Ярослав став новгородським князем. Наприкінці правління Володимира Великого 1014 року, Ярослав відмовився сплачувати щорічну данину Києву, що становила 2000 гривень, і виступив проти свого батька походом. Під час приготування до походу, Володимир помер. Після смерті свого батька Володимира 26 листопада (день св. Георгія) 1015 року Ярослав Мудрий в жорстокій боротьбі за київський престол розбив війська Святополка біля Любеча і посів київський престол, але 1018 року під натиском польських військ короля Болеслава І, яких взяв собі на до Святополк, мусив покинути Київ і утік до Новгорода. Після остаточної перемоги в битві над річкою Альтою 1019 року Ярослав Мудрий став київським Великим князем. Прагнучи об’єднати всі руські землі під своєю владою, Ярослав Володимирович вів боротьбу проти свого брата Мстислава Володимировича, князя тмутороканського і чернігівського. Після битви, яку Ярослав програв, під Лиственом біля Чернігова 1024 року. Ярослав мусив відступити Мстиславові Чернігівщину і всі землі на схід від Дніпра, крім Переяславщини. Згодом, після укладеного 1026 року у Городку під Києвом миру, почалося порозуміння і співпраця між братами. Ярослав Мудрий допомагав Мстиславові у боротьбі зкасогами і ясами у 1029 році, поширивши свої володіння до Кавказьких гір; а Мстислав — у скріпленні й поширенні держави Ярослава Мудрого на захід від Дніпра. 1030 року на півночі Ярослав зайняв землі між Чудським озером і Балтикою і там заснував м. Юріїв (нині — Тарту), у 1030 — 1031 роках війська Ярослава і Мстислава відвоювали Червенські городи, які 1018 року захопив Болеслав І. Тоді ж Ярослав здобув від королівства Польського смугу землі між ріками Сяном і Бугом. За відомостями, що містяться у «Повісті врем’яних літ», він в 1030 році відвоював місто Белз, а в 1031 заклав місто свого імені Ярослав. 1036 — після смерті Мстислава Ярослав стає єдиним володарем Київської держави, окрім Полоцького князівства, яке виділено Володимиром Святим в уділ роду Ізяслава. 1036 року, за літописом, Ярослав Мудрий розгромив біля Києва печенігів і нібито, за літописом, на місці перемоги над ними почав будувати у 1037 році Софійський собор. Хоча останні дослідження Софії Київської спростували це твердження літопису. У 1038–1042 роках Ярослав вів успішні походи проти литовських племен — ятвягів, проти Мазовії, проти прибалтицько-фінських племен ямь і чудь. 1043 року він підготував під проводом свого сина Володимира і воєводи Вишати похід на Візантію, який закінчився поразкою, багато воїнів потрапило в полон чи загинуло. Щоб охороняти свою державу проти нападів кочовиків, Ярослав укріплював південний кордон, будуючи міста над ріками Россю і Трубежем: Корсунь, Канів, Переяслав; як також другу фортифікаційну лінію надСулою: Лубни, Лукомль, Воїнь. Останні роки життя Ярослав провів у Вишгороді. Помер 20 лютого 1054, а між його п’ятьма синами розгорнулась боротьба за владу. Цей період відомий в історіографії як Тріумвірат Ярославичів, з якого почався розпад Київської Русі і через півтора століття вона фактично перестала існувати як єдина держава. Ярослав Мудрий значення діяльності Під час його правління Ярослава Мудрого Київська Русь перетворилася на могутню європейську державу. Для скріплення влади в державі та впорядкування правових та соціальних відносин громадян за князювання Ярослава Мудрого було укладено збірник законів, так звану Правду Ярослава, що становить найдавнішу частину законів руського права — Руської Правди. Звершено розпочате Володимиром Святим розширення меж столиці Русі — Києва, насипано нові оборонні вали були ще за Володимира Святого (дослідження П. Раппопорта) (за одним з них прокладено сучасну вулицю Ярославів Вал), а Ярослав поставив на них лише заборола. Збудовано Золоті ворота, Лядську браму, Жидівські ворота, Георгіївський та Ірининський собори, Софійський собор. Створив бібліотеку Софійського собору. За часів його правління засновано міста Корсунь, Гюргів (нині — Біла Церква), розбудовано Чернігів, Переяслав, Володимир-Волинський, Турів, встановлено династичні зв’язки з королівськими дворами Швеції, Норвегії та Франції. Продовжувалося карбування срібних монет.

реклама / контактищо додати? dovidka.biz.ua довідник цікавих фактів та корисних знань “давня казка” характеристика бертольда “давня казка” характеристика героїв – поета та бертольда доводить, що це два діаметрально протилежні образи — поет і лицар. “давня казка” образ бертольда в образі графа бертольдо леся українка показала ті ворожі народові сили, проти яких борються трудящі. риси характеру бертольдо – «лихий такий, крий боже» – гордий, завзятий, упертий – прагнення до збагачення – улесливий і підступний – корисливий – зневажливе ставлення до простого люду – «сліпа» любов до ізідори – бездушний – лякливий, не сприймає революційних пісень цитатна характеристика бертольда – попереду їхав лицар, та лихий такий, крий боже! – слухай, ти, втікай лиш краще, бо пізнаєшся ти з лихом! – та який ти з біса мудрий — …— ще ні разу я таких, як ти, не бачив. – спалахнув від гніву лицар, був він гордий та завзятий, але ж тільки на упертість та на гордощі багатий. – я б віддав отой химерний твій таємний світ надхмарний за наземне справжнє графство, за підхмарний замок гарний. – я б віддав твоє багатство у непевнії країни за єдиний поцілунок від коханої дівчини… – прощавай, дружино люба, всі розкоші, всі вигоди! все те треба проміняти на далекії походи. – о, тепер було у нього срібла, золота багато! – окрім того, що набрав він на війні всього без ліку. – сила статків та маєтків! вже бертольдо граф залежний! він живе в своєму графстві, наче сам король вельможний. – люд увесь в тім краю мусив узнавать його за пана. – та й по всіх далеких війнах граф привчився до грабанку, а тепер в своїй країні він шукав у тім рятунку. – почалися нескінченні мита, панщина, податки. граф поставив на дорогах скрізь застави та рогатки. – люди мучились як в пеклі, пан втішався як у раю. – пан гуляв у себе в замку, у ярмі стогнали люди. – що се, що? — кричав бертольдо,— гей, ловіть співця, в’яжіте! у тюрму його в кайдани! та скоріш, скоріш біжите! – я його (поета) талан співацький так високо поважаю, що співцем моїм придворним я зробить його бажаю. – коли він складання віршів бунтівничих не покине, то в тюрму його закину, там він, клятий, і загине! “давня казка” характеристика бертольда

джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Королева в казці «Дванадцять місяців» - неоднозначний образ. На мою думку, характер королеви змінився під впливом кількох причин. По-перше, королева виховувалась без батьків, які давали їй корисні поради і стримували б від необдуманих вчинків. По-друге, молода дівчина володіла необмеженою владою, якою розпоряджалася вкрай нерозумно. Наприклад, кількість букв у словах «помилувати» і «стратити» вирішували долю людей, і, не розібравшись до кінця у тому, чи хтось був винним – відправляла на страту, бо слово «стратити» коротше. Помітно, що королева часто лякає людей. Своєму професору вона сказала: «А ви знаєте, що я можу вас стратити! І навіть, сьогодні, якщо захочу », в лісі вона говорить:« Я видам наказ вас всіх страчувати », а під час святкування Нового Року погрожує своїм слугам:« Якщо не буде у мене пролісків, у когось з моїх підданих не буде голови».

По-третє, королева вивчала лише те, що хотіла, за словами її вчителя, тому могла легко наказувати, а просити не вміла. Королева є марнославною, свавільною. Вона не поважає свого вчителя, який виправляє її грубі помилки, адже королева любить, щоб з нею погоджувалися. Королева лише починає шлях самовдосконалення, бо для того, щоб стати гідною людиною, їй потрібно ще дуже багато працювати над собою і своїми моральними якостями.