Потрібно придумати 12 тестів на ововідання "сто тисяч"

1. за що герасим дорікав климу зранку? бо той: а) проспав; б) не нагодував увечері худобу; в)  вже зранку їсть хліб, який взяв без дозволу; г) не накосив коням трави. 2. копач назвав робітників герасима: а)  сараною; б) прожорами; в) товстунами; г) худобою. 3. копачеві наснилося, що він викопав гроші і приїхав до: а) києва; б)  парижа; в) лондона; г) нью-йорка. 4. думок у герасима було стільки, як: а) листячка на дереві; б) хмар на небі; в)  піску в морі; г) худоби в жолудя. 5. за фальшиві гроші герасим хоче викупити землі: а) пузиря; б)  смоквинова; в) чобота; г) найбагатшого купця. 6. хто у героїв п’єси постійно полюбляв повторювати: «опит — велике діло»? а) параска; б)  копач; в) герасим; г) савка. 7. на низинці копач пропонує герасиму: а)  посадити садок; б) збудувати ферму; в) викопати колодязь; г) зробити власний ставок. 8. ідучи до пузиря, копач із собою взяв: а)  шматок сала і хліб; б) глек сметани; в) хліб з часником; г) ї ковбаски. 9. на думку копача, біди не чинить: а)  запас їжі; б) сотня грошей; в) раціональна думка; г) теплий одяг. 10. герасиму не в копачеві те, що той: а)  постійно надавав поради; б) просив у нього їсти; в) хвалився своїми досягненнями у розкопках; г) намагався зверхньо поводити себе у ставленні з ним. 11. «блажен чоловік, іже скоти милує»,— так висловився герасим, коли: а) копач просив у нього коней, щоб поїхати до пузиря; б) дізнався про зневажливе ставлення жолудя до своєї худоби; в)  параска звернулася до нього з проханням дати їй коней, щоб з’їздити до церкви; г) бачив, як клим годує худобу. 12. герасим порівнював параску з: а) пишною квіткою; б)  конякою; в) бджолою; г) соловейком.

джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Богдан Лепкий ще з дитинства полюбив казки. У нього була нянька, яка знала безліч цікавих казок, усі вони запали в душу хлопця. Ставши письменником, Лепкий написав багато казок, навіть свою біографію він назвав «Казка мойого життя».

Перша світова війна. Холод, голод, непорозуміння. Війна застала родину Лепких у Яремчі, під час відпочинку. Готель, де вони жили, злетів у повітря. Письменник бачив спустошені села, голодних людей під час війни, тому й вирішив розповісти про це у своєму творі. Він хоче, щоб люди вирощували хліб, а не засівали землю снарядами й злобою. Для оповіді Лепкий обрав форму казки тому, що такі твори мають повчальний характер. У них завжди зрозуміло, що добре, а що погане, торжествує правда і справедливість, а негідники зазнають справедливого покарання. Саме в казковому творі людина може побачити себе ніби збоку, чужими очима.

Маленька мишка живе в заможного господаря. Зустрівшись зі своїми сестрами з міста, мишка дізнається про голодне життя їх та людей. Господар, зважаючи на голодний воєнний час, наживається, збагачується, а гроші складає в ящик під ліжко. Він каже, що й «війна на щось придасться», байдуже ставиться до жінки-жебрачки, якій не хоче подати милостиню. Війна для господаря — щасливий час, коли він може збагатитися. «Бог знає, коли буде друга війна»,— каже він жінці. Ці слова господаря вразили мене! Хіба може розумово здорова людина радіти війні, синоніми якій — слова «смерть» і «горе»?! Тисячі жінок і дітей у місті слізьми вмиваються, з голоду пухнуть, а господар коптить сало й м'ясо та продає таким самим, як він. Грошей у нього дуже багато: ящик, у якому колись були гранати, уже майже заповнений грішми.

Виникає питання, чому здоровий чоловік не на війні? Мабуть, хитрістю вдалося викрутитися. Цей чоловік страшніший ще й тому, що не поважає навіть своєї дружини. Ніколи лагідно не заговорить до неї. Він гроші їй не дає, а тиче під ніс. Мишка вирішує завдати шкоди господарю за його жорстокість, брехню, жагу до збагачення. Вона довго гризла ящик з грошима, а потрапивши до нього, перетрощила геть усе. Після чого мишка залишає хату господаря назавжди.

«Хіба ж папір важніший від життя...» — мені здається, що в цих словах мишки втілено основну думку казки. Мишка відмовилася жити в хаті своїх господарів, бо там панували скупість, ненажерливість, безсердечність. Здорові, сильні люди забули про честь, взаєморозуміння, милосердя. А мишка добре розуміє, що від зла ще ніколи й ніде добро не вродило. Вона піклувалася про своїх дітей і боялася, щоб «не навчилися брехати, як люди, тому й покинула хату, краще вже жити надворі». Мишка всі події пропускала через своє серце, їй шкода голодних городянок, ненагодованого немовляти. Вона вміє розрізняти справжні й несправжні цінності, справедлива, добра, чуйна, здатна до співпереживання, зневажливо стравиться до жадібності, брехні, підступності.

Казка «Мишка» має підзаголовок: для малих і великих. Думаю, недаремно. Письменник мав на увазі не малих і великих дітей, а дітей і дорослих. І ті, й інші повинні вчитися жити по-людськи, розділяти справжні й несправжні цінності. За фантастичними, казковими подіями криються великі істини: не треба бути скупим, не можна збудувати свого щастя на лихолітті, на чужому       горі та зубожінні. Цей твір — пересторога людям: вчіться мирно вирішувати проблеми.

Объяснение:

Відповідь:

Вибирайте..

"То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі, широких просторів".

"Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі. Свіжі традиції волі, такі свіжі, що часом трудно було відрізнити сьогодні од вчора, підтримували жевріючу під попелом іскру. Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав. Пісня волі, споетизованої, може, в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми".

"все, що не заплісніло в неволі, не втратило ще живої душі, тікало, щоб здобути собі те, за що предки виймали шаблі з піхов або ставали до бою з кіллями та вилами...",

Пояснення: