Твір: у житті людина може досягти різних исот.багато хто прагне владарювати , керувати , бути значною й помітною фігурою.а дехто вважає , що й маленька людина може принести значну користь.чи заслуговує маленька людина на ту ж повагу, що й людина з високими амбіціями?

Карпо був широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті. 

Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір. 

Старий Омелько був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постити; він понеділкував і постив дванадцять п'ятниць на рік, перед декотрими празниками. 

Кайдашиха була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана. куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість у розмові й повага до панів. Вона любила цілувать їх в руки, кланятись, підсолоджувала свою розмову з ними. 

Мелашка : 
Лаврін стояв під вербою недалечка од дівчини й дивився на неї. Сонце грало на 
червоному намисті, на рум'яних щоках. Дівчина була невелика на зріст, але рівна, 
як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, 
з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та 
червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні 
брови, густі-прегусті, як шовк. 

Мотря не виходила в його з думки, неначе стояла тут на току недалечке од його, під зеленою яблунею, і дивилась на його своїми темними маленькими, як терен, очима. Він неначе бачив, як пашіло її лице з рум'янцем на всю щоку, як біліли її дрібні зуби між тонкими червоними губами. Карпо задумався, сперся на заступ і не зводив очей з того місця під яблунею, де він ніби вгледів свою гарячу мрію в червоних кісниках на голові, в червоному намисті з дукачем. 

Можна написати такі поради для родини Кайдашів:

      У творі «Кайдашева сім’я» конфлікти у родині визрівають на ґрунті розподілу грошей і майна. Сини старих Кайдашів ніяк не можуть вирішити, хто з них має отримувати більше благ. Через це родина знаходиться у постійній атмосфері ворожнечі та сварок. Як же досягти перемир’я Кайдашам?
     На мою думку, перш за все кожен із членів родини має усвідомити, що ніякі гроші і блага не можуть принести стільки щастя, скільки може надати сім’я. Вони повинні бути більш терпимішими до своїх близьких, боятися завдати шкоди їхньому здоров’ю.
      Кожен із Кайдашів перш за все – це індивідуальність. Усі вони різні, тому їхні плани на життя не сходяться. Через це також відбуваються сварки. Проте, якби усі Кайдаші усвідомили це, то вони б не примушували жити інших за своїм планом. І це б до зменшити конфлікти.
     Окрім цього, я б порадила дорослим Кайдашам менше втручатися у життя синів. Вони повинні змиритися з тим, що їхні діти вже дорослі, що вони мають свою родину. Проте матір та батько так і не змогли відпустити Лавріна та Карпа від себе.
Отже, щоб досягти миру у родині, необхідно навчитись поважати старших, слухати одне одного та любити членів своєї сім’ї. Якщо б Кайдаші дослухались хоча б цих простих істин, то у їхньому домі точно б запанували та злагода.