Повість "дорогою ціною". образ соломії має яскраво виражені ознаки романтичної героїні. навести 2-3 приклади цитатами.

Головних героїв твору, Остапа й Соломію поєднує палке кохання й вірність, обоє рішучі, сильні, запальні, готові долати життєві труднощі. Якщо Остап дуже нагадує своїх літературних попередників на взір Шевченкових Яреми Галайди та Варнака, Нечуєвого Миколи Джері тощо, то пара головних героїв сприймається нестандартно й додатково збагачує дію любовним мотивом. Соломія — вродлива і сильна жінка. Вона має високу і міцну, «як на доброго мужика», постать, гарне, «свіже, повне обличчя, з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся». Коли вона разом з Остапом тікала з рідного села, то «дивилась у простір засмученими карими очима». В її очах відбивався і сум за рідним краєм, який вона покидала, і тривога за невідоме майбутнє.

Спільне і відмінне у художній манері Івана-Нечуя Левицького і Панаса Мирного  

"Кайдашева сім'я" I. С. Нечуя-Левицького в контексті української прози середини XIX ст. 


Вивчаючи творчість найвидатніших українських письменників, слід усвідомити, що історія літератури – це не зібрання розрізнених фактів і явищ, а зумовлений особливос¬тями історичного розвитку суспільного життя закономірний процес, у якому органічно поєднуються традиції і новаторство. Літературний процес визначається також внутрішніми законами художньої творчості, і це потрібно розкривати школярам під час аналізу тих чи тих явищ мистецтва слова. 
Одне з важливих завдань словесника – чітко окреслити мистецьку індивідуальність письменника, визначити роль його художнього набут¬ку. Це можна зробити лише в контексті творчості інших письменників, що виступали в такому ж жанрі. Тому вже на початку розгляду худож¬ньої спадщини І. Нечуя-Левицького вчитель має сказати, що нового, порівняно зі своїми попередниками, вніс видатний письменник у роз¬виток української реалістичної прози, наскільки злободенною і новою була проблематика його творів, які характерні особливості його худож¬ньої манери. 
На першому ж уроці наведемо окремі висловлювання І. Франка зі статті «Ювілей Івана Левицького (Нечуя)», написаної з нагоди відзна¬чення передовою громадськістю 35-річного ювілею літературної діяльності автора «Миколи Джері» і «Кайдашевої сім'ї». Великий критик визначає місце І. Нечуя-Левицького в історії духовного життя останніх десятиріч XIX віку, об'єктивно характеризує сильні і слабкі сторони таланту письменника, оцінює його внесок у скарбницю української демократичної культури, роль у суспільній боротьбі свого часу. Характеризуючи художню досконалість прози І. Нечуя-Левицького, І. Франко назвав його «артистом», «творцем живих типів», відзначив уміння письменника гати і майстерно передавати художнім словом: «Ів. Левицький – се великий артист зору, се коло¬сальне, всеобіймаюче око тої [Правобережної] України. Те око обхапує не маси, не загальні контури, а одиниці, зате обхапує їх із незрівняною бистротою і точністю, вміє підхопити відразу їх характерні риси і пе редати їх нам із тою випуклістю і свіжістю красок, у якій бачить їх само»

Ангел-охоронець дається нам у таїнстві Хрещення і є нашим головним захисником. Для мене взірцем і найкращим прикладом у будь-якій ситуації завжди була мама , я вважаю що вона і є моїм ангелом охоронцем .Щиро вдячна їй за кожний життєвий урок, за підтримку й розуміння.Мама досягла в житті всього завдяки наполегливості й старанності та навчила мене попри всі труднощі впевнено йти до мети, сміливо торувати шлях до щасливого майбутнього. Ненька – надійна опора в будь-якій складній ситуації, найкращий порадник, безстрашний вартовий мого спокою: здатна на все, навіть Сонце до землі прихилити, щоб я почувалася добре. Вона ніколи не відпочиває , захищає мене та любить , кожен ангел охоронець йде з нами до кінця життя і ніколи не відпочиває , бо його ціль до нам і слідити за нами .