Відповідь:Народився Микола Васильович Гоголь 20 березня 1809 року в селі Великі Сорочинці (тепер Миргородського району) на Полтавщині. Батько його був праправнуком полковника козацького війська часів Богдана Хмельницького Остапа Гоголя. Пізніше знаменитий нащадок звеличить його до легендарної постаті й оспіває в образі Тараса Бульби. Дитинство майбутнього письменника минуло в с. Василівці (тепер Гоголеве) в маєтку батьків.
З 1818 по 1819 р. навчався в Полтавському повітовому училищі, а з 1821 по 1828 р. — у Ніжинській гімназії вищих наук. Мовно-музична культура рідної землі знаходила свій вияв у виховній практиці бабусі Тетяни Семенівни, маминої мами. Любов до мови, відчуття слова закладалися у юного Миколи Гоголя уже з дитячих літ.
Згодом він захопиться збиранням українських народних пісень, прислів’їв та приказок, готуватиме матеріали до українсько-російського словника. Пізніше він так писав про українську пісню: "Якби наш край не мав такої скарбниці пісень, я б ніколи не зрозумів історії його, тому що не збагнув би минулого..." "Моя радість, життя моє! Як я вас люблю! Що всі холодні літописи, в яких я тепер риюся, перед цими дзвінкими, живими літописами! Як мені допомагають в історії пісні!.." "Це народна історія, жива, яскрава, барвиста, правдива, що розкриває все життя народу".
Пояснення:
Відповідь:
1. цитата «Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці».
2. цитата «Федько сидить у себе на воротях, як Соловей-Розбійник на дереві, і дивиться».
3. цитата «Пускається телеграма. Біленький папірчик начіплюється на нитку і підсовується трошки вгору...».
4. цитата «Руки сиві од олова літер, які він складає в друкарні…» або ще Федько казав, що батько працює у типографії.
5. Батьки Федька винаймають житло у батьків Толі – хлопчика, який був знайомий з Федьком.
6. У творі немає якоїсь чіткої вказівки як називає Федька саме батько. Коли сварився, то казав до нього «сучий сину», або «паршивець». Мати ж лаючись називала Федька "сибірякою", "мужиченям", "мурлом"
7. цитата «А найбільше Федькові доставалося за Толю».
8. цитата «Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили».
9. Федько на річці ловив дошки, які несла річка від зруйнованого містка, а також похвалявся хлопцям, що планує покататися на крижині. цитата «На річці був... Крига йде страшенна. Базарний місток знесла к бісу... Ми ловили дошки... Я такого дуба витягнув, що ой-ой-ой!... Один хлопець хотів поїхать на кризі, та злякався, а я завтра поїду»
10. Спершу на річці на кризі ледве не загинув Толя. Федько допоміг йому дістатися берега, але сам при цьому провалився під лід. Врядували Федька його друзі. цитата: "Толі зробилось страшно. В руки стало якось дуже холодно, ноги ослабли і сковзались по льоду. Хотілось упасти на лід, притулитись до нього всім тілом і кричати, кликати на поміч Федько був весь синій од холоду і того, що держався зубами за пояс. Але, як тільки витягнули його на тверде, він став на ноги і почав швидко-швидко топати й махати руками. Вода лилася з нього, зуби йому цокали, але він на те не вважав".
11. Батько Толі вимагав від матері Федька, щоб вони як слід покарали сина, а якщо ні, то щоб звільнили квартиру. цитата «— Надіюся, що на цей раз чоловік ваш покарає його як слід... Інакше лучче очистіть мені кватиру».
12. Толик забрав чижик Федька. цитата «Толя одійшов од вікна, перекрутивсь на одній нозі й побіг гратися з чижиком. Цього чижика він сказав Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька»
Пояснення:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Характeристика інтимной лірики шeвчeнка,
Інтимна лірика Т. Шевченка
Під час заслання Тарас Григорович, як і в перший період творчості, написав чимало віршів на інтимну тематику.
«Не тополю високую… (1848) У поезії показані глибокі драматичні переживання самотньої молодої дівчини, яка не знайшла свого щастя. Автор намагається дати змогу читачеві самому встановити причину цього факту.
«І широкую долину (1848). Поезія побудована у формі спогадів молодої розлученої долею пари, сповнена сумним настроєм, бо доля мала для молодих три сходинки: «снилось-говорилось» «не побрались» «помарніли обоє». Головна думка: чисті почуття любові, пізнані в молоді роки, ніколи не забуваються, а спогади про юне щастя завжди гріють душу, пом’якшують удари долі.
«Зацвіла в долині…» (1849). Розквітле першекохання юної пари підкреслює образ квітучої калини, чистоту стосунків біла свитина і біла хата, красу їхнього кохання – виконувана обома пісня.
«Ликері» (1860). У поезії Шевченко звертається до своєї коханої Ликери Полусмако-вої, з якою він сподівався створити сім’ю. Звертаючись до своєї обраниці, поет вживає най-ніжніші слова, але в той же час обурюється, гнівно протестує проти своїх знайомих, які не радили йому брати з нею шлюб (Шевченко тоді не знав про розбещеність дівчини).
Вірш «Л.» (1860) Поезія присвячена Ликері Полусмаковій. Написана після розриву з нею. Поет виражає глибокі розчарування, важкі роздуми над своїм життям. Втративши надії на сім’ю, Тарас Григорович згодний побачити її хоча б уві сні, але без Ликери. Значення творчості Т. Г. Шевченка
Тарас Шевченко поет, чия творчість майже повністю присвячена визвольній боротьбі. Основоположник нової української літератури (новаторство – у прогресивному спрямуванні творів, розширенні тематики й кола образів-персонажів, утвердженні методу критичного реалізму, поглибленні принципу народності мистецтва, створенні оригінальних віршових форм, збагаченні української літературної мови, уведенні нових жанрів);
Поет проголосив загальнолюдські ідеали добра, свободи, справедливості, милосердя, рівності й дружби між людьми та народами
Збережи - » Інтимна лірика Т. Шевченка . З'явився готовий твір.