7казкових елементів з повісті-казку русалонька із 7-в

Фантастичні елементи

Чарівна шафа, яка може переносити людину в інші часи, коралі, привиди

Головний герой повісті — Павлусь. Хлопець жив у сел вка з дідусем, матір’ю та сестрою Ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. Павлусь утратив рідних, а сестру татари забрали в полон. Щоб урятувати її, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. Павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників України. Саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. Чимало перешкод виникло на шляху до Криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду! Його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, допомагав іншим у скруті. Звісно, що таким сміливцям посміхається доля. Павлусь досяг своєї мети: Девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари. Павлусь знайшов свою сестру завдяки геройству, відвазі, кмітливості. Навіть Девлет-ґірей визнав: «Добре в тебе серце, хлопче!»

1.Один из основателей Украинской Центральной рады.
2.В 1917 году был одним из основателей и режиссёров Украинского национального театра. Переводчик «Интернационала» на украинский язык.
3.Гражданство: Российская империя, СССР, Украина.
4.Учился в Харьковском реальном, а позднее — в Ростовском реальном училищах, откуда был исключён за связи с народниками, чтение и распространение запрещённой литературы. Три года находился под присмотром полиции с запретом на поступление в высшие учебные заведение России.
5.С 1897 года — актёр труппы Марка Кропивницкого, Панаса Саксаганского и других.
6.Первые поэтические произведения Вороной написал ещё обучаясь в Харьковском реальном училище. Печататься Вороной начал в 1893 году (стихотворение «Не грусти, девушка»). Публиковался в периодических изданиях «Зоря», «Литературно-научный вестник», «Засев», «Звон», «Совет» в антологиях, сборниках, декламаторах начала XX века: «Аккорды», «Украинская муза», в альманахах «Складка», «По красе», «Дубовая листва», «На вечную память Котляревскому» и многих других.
7.Вороному принадлежит ряд искусствоведческих («Кистью и пером») и театральных трудов («Театральное искусство и украинский театр», 1912; «Театр и драма», 1913), в которых он выступает приверженцем системы Станиславского; «Михаил Щепкин», 1913 г.;«Украинский театр в Киеве», 1914 г.; «Режиссёр», 1925 г.; «Драматическая примадонна», 1924 г. — про сценическую деятельность известной актрисы Л. Линицкой.
8.Вороной — автор ряда литературоведческих статей, театральных рецензий. В наследии Вороного значительное место занимаютпереводы и перепевки из других литератур.
9. Умерв Одессе.