Характеристика яви та павлові розміром в один аркуш

«Тореадори з Васюківки» образ Яви Звідки таке незвичне ім’я — Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: «Я — Ваня», а вийшло «Ява»…, але причепилося оте «Ява» до нього, як реп’ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень — енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на «безлюдному» острові, дібравши собі ім’я «Робінзон Кукурузо». «Тореадори з Васюківки» образ Павлуші Павлуша Завгородній — кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці. Васюківські «тореадори» завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову «авантюру». Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про до хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих «шпигунів». Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба — велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди до в скрутній ситуації.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/toreadori-z-vasyukivki-obrazi-yavi-i-pavlushi/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

“Люби природу не як символ душі своєї, люби природу не для себе, люби для неї”. Ці рядки належать відомому українському поетові Максимові Рильському. Я розумію їх як заклик любити природу не просто на словах. А підкріплювати свої слова реальними справами. Як же можна проявити свої почуття до природи?

Я вважаю, що у дрібницях. Всі знають, що варто економити природні ресурси. Наприклад, вимикати світло, що непотрібне в кімнаті. Закручувати кран, з якого марно ллється питна вода. Також любити природу означає уникати її забруднення. Наприклад, всі знають, що мити авто у річці не є екологічною поведінкою. Або розкидати сміття лісовою стежкою чи чистою галявинкою.

В світі сьогодні багато людей потерпає від нестачі природних ресурсів. Наприклад, води. Або від того, що ціни на цю воду можуть бути недоступними для людей. З цього приводу я маю таку думку: природні ресурси дуже дорогоцінні. Вони справді можуть вичерпатися одного дня. І розкидатися ними ніяких причин немає.

Я думаю, що дати людству додаткові ресурси можуть наукові розробки. Вони допомагають вирішити проблеми шкідливих викидів. Зараз півсвіту, наприклад, активно впроваджує сонячні батареї. Зусилля багатьох людей дають результат завжди.

Сам Максим Рильський, автор напутнього слова про любов до природи, присвятив їй багато прекрасних віршів. Чи означає це, що він любив природу тільки на словах? Я вважаю, що ні, адже поет вчив інших людей любити її теж, оспівував красу її куточків. Так само його побратим Павло Тичина, що створив оди українським світанкам та вітрам. А така суспільна діяльність — дуже корисна справа.

Збереження ресурсів планети та шанобливе ставлення до природи — це справа кожного. І кожному з нас не варто її перекладати на інших людей.

Загальнолюдські цінності завжди були і будуть безумовною необхідністю в житті людини. Саме такі цінності створюють людину і роблять її відмінною від тварини. Існування цих цінностей може бути обумовлено різними причинами. Людина як біологічний вид наділена здатністю абстрактного мислення, тобто вона може замислюватися про сенс свого життя і робити з цього деякі висновки. Наприклад, люди прекрасно розуміють самі по собі і без жодного примусу, що поважати і з терпимістю ставитися до інших людей – це та загальнолюдська цінність, без якої людина просто не зможе існувати. З усього цього з часом виробилися цінності, закріплені в законодавствах багатьох країн, релігійні норми, а також філософські цінності – наприклад, «золоте правило моральності».
Кожна людина хоче доброго і хорошого ставлення до себе, а значить повинна ставитися так само і до оточуючих. Цей принцип точно так само важливий і потрібний у житті людини, як закони і релігійні норми, оскільки він робить життя людини і суспільства більш простим та справедливим.