Як вивчить вірш на завтра? завтра нужно росказувать.. лебеді материнства мріють крилами з туману лебеді рожеві, сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. заглядає в шибу казка сивими очима, материнська добра ласка в неї за плечима. ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, не пущу тебе колиску синову гойдати. припливайте до колиски, лебеді, як мрії, опустіться, тихі зорі, синові під вії. темряву тривожили криками півні, танцювали лебеді в хаті на стіні. лопотіли крилами і рожевим пір’ям, лоскотали марево золотим сузір’ям. виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги. у хмільні смеркання мавки чорноброві ждатимуть твоєї ніжності й любові. будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені. можеш вибирати друзів і дружину, вибрати не можна тільки батьківщину. можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати. за тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата. і якщо впадеш ти на чужому полі, прийдуть з україни верби і тополі, стануть над тобою, листям затріпочуть, тугою прощання душу залоскочуть. можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки батьківщину.

ответ: «зображення покріпачення україни в романі панаса мирного «хіба ревуть воли, як ясла повні? ».

сторія україни налічує багато трагічних сторінок, але одним з найбільших нещасть українського народу було знищення гетьманщини і поневолення вільних селян. частіше усього кріпосниками ставали українські підпанки, яким російське самодержавство роздавало родючі землі малоросії, та польські пани – давні вороги українців. саме так і в селі піски, про життя якого розповідається у романі панаса мирного «хіба ревуть воли, як ясла повні? », з’являється пан польський – вояка, який терся біля вельмож, дослужився до генерала і отримав це село «за вірну службу».тільки-но прибувши у село, яке подарувала йому імператриця катерина, генерал одразу відчув опір вільних селян і відчув, що вони ніколи не вставлять свою шию у ярмо добровільно. пан польський одразу зрозумів, що для того, щоб «воли» самі виконували волю господаря і слухняно простягали свої шиї під ярмо, їх треба добре призвичаїти. тому вже на другий день у село прийшли «москалі», які гвинтівок швиденько непомірним «роти заціпили».за короткий час кріпосники настільки міцно запрягли у ярмо «волів», що могли щодня насолоджуватися і тішитися своїм життям. селяни перебували на панщині по п’ять днів на тиждень, а до того ще й зносили на панський двір «курей, гусей і яйця». тому було чого бенкетувати панам, було чого у п’яному угарі ладити своїх «мазеп». а генеральша і зовсім не спілкувалася зі своїми кріпаками, які були її єдиними годувальниками, і всі розпорядження передавала через прикажчиків. мозок цієї жорстокої жінки працював лише для того, щоб вигадувати страшні, принизливі покарання своїм дворовим. відігрівалося спустошене серце генеральші тільки біля дітей і онуків.замість до того, щоб поважати селян-годувальників, усю свою любов генеральша віддала котам. а от тим, хто стелив котам постіль, вичісував їх, доводилося дуже гірко. саме з наказу генеральші люто закатували дівчину уляну, та й мокрині прилюдно довелося з мертвим кошеням на шиї увесь день мазати панські кухні тільки через те, що вона ненароком придушила це кошеня.зовсім зубожіло село, коли у ньому осів пан польський. при ньому кріпаки були вимушені працювати увесь тиждень на панщині, а обробляти власні клаптики землі у них майже не залишалося часу. але, на відміну від генеральші, він любив спілкуватися з кріпаками, бо ще підлітком скуб за чуба своїх ровесників-односельців, ще юнаком цінував красу молодих кріпачок.та як би там не було, але пани-кріпосники були не добрими господарями, а залишалися хижими експлуататорами чужої праці. вони не про свої села, про свою землю і про людей, які працювали на цій землі. з кожним роком родюча земля все більше виснажувалася, з кожним роком падали врожаї, село морально розкладалося і убожіло. злодійство, пияцтво були звичайними явищами серед кріпаків. як той чад, неволя дурманила голови працьовитим, добрим та щирим людям.

объяснение:

ответ: характеристика феногена і ліхтаренка феноген – права рука хазяїна, ліхтаренко – найспритніший економ

образ золотницького в комедії “хазяїн” образ досвідченого поміщика золотницького – ліберал, родовитий поміщик. пузиреві говорить: «дай віку дожить, не виганяй мене з капустяного! » в його образі зображується занепад дворянства. його лібералізм поступається під владою грошей. образ соні в комедії “хазяїн” представники інтелігенції – соня – донька пузиря – їй бракує рішучості й наполегливості. вона лише говорить про хижацьке ставлення до робітників, але нічим їм не є.образ калиновича в комедії “хазяїн” калинович – вчитель гімназії, який мріяв одружитися на соні, й також співчував селянам.