Скласти свои пригоди хлопців з тореадори з васюківки

Образи головних героїв повісті В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»Нещодавно на уроках української літератури ми познайомилися з уривками пригодницько-гумористичної повісті Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки». Це надзвичайно цікава історія. Мене настільки захопили події, описані автором, що я пішов до бібліотеки, взяв книгу про пригоди «тореадорів» і залюбки прочитав її від першої до останньої сторінки.Головні персонажі повісті — Ява Рень і Павлуша Завгородній — звичайні школярі-підлітки, що мешкають у селищі Васюківка, бешкетники, фантазери та «зривщики дисципліни».Звідки таке незвичне ім'я — Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: «Я — Ваня», а вийшло «Ява»..., але причепилося оте «Ява» до нього, як реп'ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень — енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на «безлюдному» острові, дібравши собі ім'я «Робінзон Кукурузо».Павлуша Завгородній — кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці.Васюківські «тореадори» завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову «авантюру». Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про до хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих «шпигунів».Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба — велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди до в скрутній ситуації. Попереду в мене знайомство з багатьма літературними творами відомих письменників. Але я впевнений: «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка — одна з найкращих книжок, тому я усім раджу прочитати її.НЕСТАЙКО ВСЕВОЛОД(народився 1930 року)Народився в м. Бердичеві на Житомирщині в родині службовців. Закінчив філологічний факультет Київського державного університету. Працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», у видавництві «Молодь», де було надруковано його першу книгу «Шурка і Шурко». Пише кіносценарії, твори для дітей, найвідоміші з яких: «В країні сонячних зайчиків», «Пригоди Грицька Половинки», «Незвичайні пригоди у лісовій школі», «П'ятірка з хвостиком» та інші. Рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури книжку «Тореадори з Васюківки» включено до особливого Почесного списку Г. -X. Андерсена, а фільм за цим твором одержав Гран-Прі на Міжнародному фестивалі в Мюнхені. Повісті й оповідання В. Нестайка перекладені багатьма мовами світу.

Тепле сонечко сідає,
Синій вечір на поріг,
Наче човник пропливає
Срібний місяць угорі.

Тихі сутінки кружляють,
Мрії, сни прийшли до нас.
Колискової співають:
"На добраніч, спати час".

Капітанам море сниться,
А пілотам - висота,
Машиністам - залізниця,
Будівельникам - мiста.

До нових планет рушають
Комнонавти в мріях, снах,
Щедрий урожай збирають
Хлібороби на ланах.

Хоч усюди ніч кружляє -
Прикордонник наш не спить,
Мирні сни охороняє
Й неба чистого блакить.

Вітерець нічний зітхає,
Зорі вкрили небеса.
Завтра день новий засяє,
Всі здійсняться чудеса.

Всі здійсняться чудеса...

Iз давнiх-давен уславилась земля украïнська пiснями, якi передавалися вiд 
поколiння до поколiння, вiд матерi до дiтей бережно, як найцiннiшi релiквiï. 
Пiснi розкривали духовний свiт народу, його прагнення i сподiвання, горе i 
радощi, давали сили в трудi i боротьбi за визволення. 
"Украïнська народна пiсня, 
Ї писав М. Стельмах, 
Ї увiбравши в себе i грозовий, i барвiнковий ласкавий свiт, iсторiю i побут, 
болючi роздуми i найнiжнiшi почуття, воiстину генiально поєднала пристрасне й 
емоцiйне слово з незбагненним чаром, з незбагненними таємницями мелосу... " 

Доля украïнськоï пiснi сумна i велична. Незважаючи на перешкоди i 
лихолiття, вона вистояла i продовжує чарувати красою новi поколiння. Кожна пiсня, 
мов iскра, викресана з душевних глибин, проникає в саме серце, бо, як сказав 
укладач збiрки "Найкращi пiснi Украïни" Михайло Шевченко: "Вона має те 
велике, єдине, що не вмирає, що гукає, об'єднує, паморочить жагучим почуттям 
духовностi 
Ї має дух! " 
Народна пiсня 
Ї це насамперед iсторiя Украïни та невмирущiсть душi народноï, це свiт 
життя i боротьби, надiй i сподiвань, якi не покидають людину i в найтяжчi часи. 

Минають столiття, змiнюються суспiльнi устроï, потрясають свiт вiйни i 
голодомори, на змiну одним поколiнням приходять iншi зi своïми смаками й 
уподобаннями. А народна пiсня залишається, даруючи свою красу та неповторнiсть. может так подойдет