Надо сделать кроссворд по повести "шпага славка беркути" по розделам : " після вистави", " дискусія за партою", "битися із беззбройним", " лілі не хоче вдавати", "два по два- чотири", " тоді була п'ятниця". всего должно быть 12 вопросов

1: З яким рахунком виграв останій бій Славко Беркут?
2: Куди поспішав Славко?
3: Хто був разом з Лілі?
4:Що намагався доказати Славко Юлькові?
5: Як Славко поранив Юлька?
6: Що відчув Славко після поранення Юлька?
7: Через що затіялась бійка між Юльком і Славком?
8: Яким видом спорту займався Славко?
9: Чия це фраза "Два по два-чотири"?
10: Що купила мама Славка щоб віднести Юльку?
11: Хто буде судити Славка?
12: Як звали тренера Славка з фехтування?

1. Серед поданих письменників виберіть, хто писав гумористичні твори:
Б П. Глазовий;

2. Якої байки Л. Глібова стосується таке прислів’я: «Без труда — нема плода»?
В «Муха і Бджола»;

3. Який із цих творів алегоричний?
А «Жаба й Віл» Л. Глібова;

4. У якому з цих творів викривається пихатість, зарозумілість, бажання виділитися будь-якою ціною?
Г » Найважча роль» П. Глазового.

5. Що означає слово шаплик (за байкою Л. Глібова «Щука»)?
Б посудина з ручками для носіння рідини;

6. З якого твору П. Глазового ці рядки: «Він на сцені в третій дії Викочує бочку!»?
А «Найважча роль»;

7.Установіть відповідність між теоретичними поняттями і їхніми визначеннями.

1. Байка. Г Невеликий ліро-епічний твір повчально-алегоричного змісту
3. Мораль. Д Повчальний висновок наприкінці твору.
2. Гумор.Б Доброзичливий, жартівливий сміх.
4. Сатира. А Гостре висміювання, критика чогось або когось.

8. Алегорія це…Двопланове художнє зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ.

10. Напиши твір-мініатюру на одну із поданих тем.
1. Гумор — велика сила.
Не гріх сміятися. Особливо над тим, що видається смішним. Сміх - це особлива якість, властива тільки людині.  Сміх зближує людей, робить їх щасливими, а людського сміху боїться навіть той, хто взагалі нічого не боїться. Гумор - велика сила, бо виставити на посьміховисько та глузування можна будь-які людські пороки. Далеко не кожен може погодитися бути смішним. Сміх інколи є ліками від хвороб, а якщо ти усміхнешся світу, він усміхнеться тобі. Смійся - і увесь світ сміється з тобою. Плач - і ти плачеш насамоті. 

Одним з найвідоміших творів М. Вовчка є повість «Інститутка», яка подає приклади ставлення українського панства до селян. Жоден з панів у творі письменниці не замислюється над тим, що він утримує людей на правах худоби і не прагне вирішити це питання шляхом звільнення підвладних йому селян.

Ускладнює проблеми, порушені у повісті, аспект почуттів героїв твору. У цьому плані показово виступає доля головної героїні твору Катерини. Ця дівчина, втративши волю після весілля з кріпосним хлопцем Назаром, після смерті дитини не бачить шляху до мирного співіснування з панною, через що поступово втрачає розум, а потім і гине.

Досить показовим є те, що кожен з героїв повісті М. Вовчка «Інститутка» сповідує особистий шлях подолання тогочасних проблем і звільнення з панства. Наприклад, старенька бабуся, яка просто не уявляє свого життя поза панським двором, упокорилася своїй долі і давно не прагне його залишити. Назар, чоловік Катерини, вирішує втекти від пана, щоб раз і назавжди позбутися свавільного ставлення своїх господарів, яке усе його життя нависає над головою домокловим мечем, адже після смерті коханої дружини і дитини його вже нічого не тримає. А кухар, який був найнятий у місті,сповідує надмірну прислужливість і покірність, яка дозволяє йому удовольняти потреби пані і при цьому абсолютно нічого не робити.

Прокопу вдається випадково звільнитися і звільнити при цьому Устину. Під впливом гніву та істерики пані на мить втрачає свою пильність і хазяйновитість, намагаючись якомога швидше позбутися захисника бабусі, яка в очах панства стає розкрадачкою майна. Адже вона наділила дітей яблуками з панського саду. «Добра» пані погоджується на пропозицію віддати Прокопа у «москальство», причому негайно. За це вона ще довго буде лаяти лікаря, бо позбулася двох найкращих робітників. Москальство Прокопа практично звільнило Устину, яка сім років чекала свого чоловіка з литовського кордону. Тому таке рішення не розв’язує, не показує шляхи вирішення проблем покріпачення.

Дякувати Богу, кріпацтво давно відійшло у минуле, але живим свідченням поневірянь українського народу нам залишилися твори видатних українських письменників, зокрема твори М. Вовчка. Завдяки їм і сьогодні майже живими перед нами постають картини з життя українського селянства часів покріпачення. Прагнення до особистої свободи закладене в нас, нащадках українських кріпаків, не генетичному рівні. Тому, щоб не було повторення історії, нам дуже важливо отримати особисті свободи і права, які стануть ствердженням незалежності і свободи нашої держави.