Назви реальні (звичайні) та пригодницькі події в повісті митькозавр із юрківки

У творі М. Стельмаха "Гуси-лебеді летять" читач поринає у дитинство автора - часи, коли шанувалися українські традиції. Читаючи твір, ми маємо змогу познайомитись зі звичаями та традиціями українців. Твіp насичений прислів'ями та приказками. Ось деякі із них: Сто друз - це мало, один ворог - це багато. Над шкурою дрижати -людиною не жити. . Де не посій, то вродиться. Ці влучні народні вислови дозволяють нам пізнати чим жив народ, який світогляд мав. Вміло автор передає і розуміння сенсу життя, особливості побуту українців. Так, матір хлопчика каже: "Хоч ми й бідні, та маємо квіти і в городі і на комині, і на полотні, яке зодягає нaс". З особливою любов'ю наші предки ставились до землі, мали давні традиції "ї обробки. Батьки Михайлика розуміють, що земля їхня годівниця, тому дотримуються усіх звичаїв, пов'язаних із 1її обробкою.

"Ось i великдень зверху задзвонив у всi дзвони, а низом розстелив веснянки. У церквi вистоювала старiсть, бiля церкви стрiчалися молодiсть i любов, а пiд ними бавилося наше дитинство".Яйця красили відваром вільхової кори.Діти біля церкви билися крашанками.

Традиція:Мати Михайлика,вигріває насіння гарбузове:-"Це для того виношую, щоб у ньому ранiше прокидалося життя i щоб гарбузи були бiльшими".

-Мати вiрила: "земля усе знає, що говорить чи думає чоловiк, вона може гнiватись i бути доброю, i на самотi тихенько розмовляла з нею, довiряючи свої радощi, болi й просячи, щоб вона родила на долю всякого: i роботящого, i ледащого".

Объяснение: