Опиши дощ пізньої осені прозовою мовою

одного кольору земля і мокре небо. просвітку поміж хмарами нема. все сіре-сіре, ніби так і треба, це пізня осінь, та ще не зима. ще сон холодний не стулив повіки, зітхає вітер в голому гіллі. набрякли сумом потемнілі ріки, сон горнеться до чорної землі. ось-ось земля засне, і затвердіє, і спатиме так міцно до а поки що осінній дощик сіє, гіллям хитають голі ясени. застигло все в якімсь чеканні дива, щось має бути, але ще нема. та скоро прийде біла і красива, морозна й сніжна, чарівна зима.

Мабуть, кожна людина хоча б раз у своєму житті умислюється над сенсом свого існування і прагне усвідомити своє призначення у світі. щоб життя було не порожнім, а цілеспрямованим, ми випробовуємо себе в різних галузях, шукаємо мету свого життя.хтось бажає стати відомим політиком, хтось — визначним митцем, а хтось — просто лікарем, вчителем, будівельником, фахівцем своєї справи. але майже всі прагнуть досягти успіху, щастя, добробуту. звичайно, люди живуть по-різному. у них різні цінності, і в кожного свій спосіб життя. важливо тільки, щоб на своєму життєвому шляху людина не забувала про інших, про свій моральний та громадський обов’язок. тільки тоді вона може якнайповніше самореалізуватися, відбутися як особистість.я , що не можна зачинятись у вузькому колі егоїстичних інтересів. потрібно творити добро й безкорисливо віддавати своє душевне тепло тим, хто цього потребує. саме любов робить людину людиною: підносить її, кличе на подвиги, звеличує духовно. любити ближнього, свою мову, культуру, свій народ, батьківщину — обов’язок кожного громадянина. відданість та самозречення на користь свого народу, патріотизм та відповідальність за його мирне і щасливе існування — мета його існування.порушує проблему призначення людини на землі й іван франко у поемі «іван вишенський», стверджуючи, що шлях до духовної висоти, пройдений одним, повинен стати дороговказом для інших.а ще кажуть, що кожна людина у своєму житті повинна збудувати дім, посадити дерево, виростити дитину. тобто зробити свій внесок у продовження життя на землі й залишити по собі слід від добрихотже, істинне призначення людини насампереду тому, щоб бути людиною, втілюючи справжню людяність в усіх своїх думках, словах і вчинках.

Вдетстве, я со своей сестрой любил играть в различные игры. как то раз мы решили поиграть в машинки,я был машиной,а она водилой. я устал,и больше не мог играть,а так как сестре было скучно,она заставила меня выпить 1.5 литра воды. но к моему глубокому сожалению,я больше не смог не ходить,не ползать,я даже пошевелится не мог,я ощущал себя большой медузой,которая после морского прибоя. после этого я со своей сестрой стараюсь больше не играть. мало ли может ей починить меня захочется,или там авария,я целым хочу быть.