Написать две байки первая про школу а вторая про что угодно (герои только животние)

В школе учились две белочки, одна из них отличница, а другая двоечница. И вот вызывают к доске другую белочку, ей старалась первая и та ответила на вопрос учителя, а когда первая к доске пошла то, вторая даже глазом не моргнула когда знала тему.

Жил Волк и Лиса, Лиса была хитрой и голодной и когда Волк нёс еду к себе в дом то, Лиса подошла к нему и говорит.
-Волк, можешь дать мне один кусочек мяса? 
-Не дам, я сам добывал.
-Ох, а это ведь крольчатина, да?
-Ну да, а что?
-Боженьки! Так ты не знал? В наше время Кролики плохие пошли, отравлиные, вот у меня брат так умер!
-Серьезно? - отвечает волк Лисе
-Да! Давай мне, я выкину.
Он отдал и ушел своей дорогой, а Лиса устроила себе пир.

ответ: Аналіз (паспорт) вірша "Вчителька" Андрій Малишко: теплотою і ніжністю оповитий образ учительки в поезії А. С. Малишка "Вчителька".

Тема: звертання до вчительки зі словами вдячності за ту сумлінну і відповідальну працю, якій вона присвятила все своє життя – виховання молоді.

Ідея: уславлення учителя – людини, яка допомагає молодому поколінню пізнавати світ та реалізувати себе як особистість.

Головна думка: треба любити й поважати своїх учителів, старших; любити свій край, його працьовитих і мужніх людей.

Жанр: пісня

Зміст вірша: зворушливою піснею «Вчителько моя» А. Малишко низько вклонився всім учителям за їхню нелегку працю. Й досі звучить вона під час шкільних свят. Існує легенда, що вірш написаний за реальними подіями. Нібито повернувшись після війни в рідну школу, А. Малишко не впізнав улюбленої вчительки: ця ще не стара жінка виявилась сивою. Поет дізнався, що на фронті загинув її чоловік, а два сини-близнюки підірвали себе гранатою, щоб не здатись живими в руки ворогів. Від таких страшних життєвих трагедій вчителька не втратила природної доброти, педагогічного хисту, перелила свою любов на чужих діток. Автор схиляється перед героїнею, називає її єдиною порадницею, зорею, дякує за невтомну працю.

Художні засоби: Епітети та їх значення в вірші: «зоре світова» - учитель - це і світло, і світ; «постать несхила» - незламність, сила характеру; «чорна злива» - жах війни; «непожата нива» - лихо, голод; «молода весна» - юність; «колосисте поле» - щедрість і повнота життя; «Вкраїна мила» - найдорожча Україна; Порівняння: "посивіла ти, як в тяжкий мороз непожата нива"; Питальні та окличні речення, звертання: "Де тебе питать?, Раднице моя на Вкраїні милій!, Вчителько моя"; Зменшено-пестливі слова: зошитки, сонечко; Повтори: летять-летять; Слова в переносному значенні: і роботи час проганяє втому; узяли фронти, впала чорна злива та ін.

Кількість строф: п’ять

Вид строфи: п’ятивірш

Римування: перехресне

Образ вчительки: все життя вона віддала школі, учням. Новий рік починався для неї у вересні, коли, після літньої перерви, знову малиново дзвенів шкільний дзвоник, скликаючи дітей до школи. А над шкільним подвір'ям високо в небі пролітали журавлі, своїм курликанням нагадуючи, що знову почалася осінь — час дітям до школи.

Объяснение:

Відповідь:

Ява та Павлуша - центральні персонажі твору В. Нестайка "Тореадори з Васюкіки". Це типові українські підлітки, які не уявляють свого життя без пригод. Різноманітні витівки, підривання дисципліни, пошуки пригод - невіддільна частина життя хлопців.

Друзі мають багату фантазію. Вони і тореадори, і робінзони, і кіноактори. Через брак життєвого досвіду та знань з різних сфер, вони весь час потрапляють у дивні та комічні ситуації. Згодом Ява та Павлуша каються, проте з часом знову вигадують нову авантюру. Ява та Павлуша - найкращі друзі, які просто не можуть всидіти на місці.

Пояснення: