Знайти порівняння до слів: ранок, вітерець, соняшник, річка, день, книжка

Ранок-роса, схід сонця, прохолода
вітерець-повітря, кисень
соняшник- жовтий колір,
річка-джерельна вода, струмок
день - сонце, життя
книжка - наука, розум, мудрість

засоби створення історичного колориту в романі історичний колорит у романі “айвенго” створюється передовсім за лексичних засобів увиразнення мовлення. до них належать: архаїзми, історизми, варваризми, екзотизми. словникова робота архаїзми (грецьк. archaios – давній, старовинний) – застарілі слова, словосполучення, граматичні чи синтаксичні форми, які вийшли із широкого вжитку й перейшли до так званого пасивного запасу лексики. до архаїзмів належать слова, що називають такі предмети і поняття, які сам по собі аж ніяк не застарілі, але для позначення яких вже користуються іншими словами. історизми – слова, застарілі через те, що вийшли з ужитку ті предмети чи явища, які вони означають.засоби створення історичного колориту в романі словникова робота варваризми (латин. barbari – іноземці) – слова іншомовного походження, які вживаються поряд зі своїми відповідниками в тій чи іншій національній мові, але остаточно не засвоюються нею. у тексті твору варваризми або мовою запозичення або ж відповідно національною мовою. екзотизми або етнографізми, - слова, що назви реалій із життя інших народів і не мають точних відповідників у мові, до якої вони потрапляють. у творах художньої словесності екзотизми використовують насамперед з метою створення незвичайної, екзотичної атмосфери, яка посилює емоційне враження, а також для передавання етнографічних особливостей тієї місцевості, про яку розповідається

Ця казка оповідає про те, як дерева служать людині. Про те, яку користь вони приносять і чому ніхто не повинен їх ламати і псувати.

В тіні високих, красивих дерев було два джерела — великий і маленький. З великого
джерела дідусь брав воду. Брала воду бабуся. Брав воду і маленький Петя.

А з маленького?
З нього пив горобчик. Пила курочка з курчатами. Пила козочка з козеням.

Квітам було роздолля. Сюди зліталися метелики і бобочки. Тут снували верткі жучки і гуділи
товсті джмелі. Квіти дуже добре пахли і давали солодкий, запашний сік.

Але декому дерева не подобалися і заважали.
Це був вітер. Коли прилітав вітер з грозовою хмарою,—знаєте, той вітер, що приносить дощ? — як
він злився! Як він налітав ня дерева! Йому було важко перетягнути через дерева важкі хмари,
повні води. І він завжди проливав цю воду. Вода дощем падала на землю, і води вистачало всім.

Але ось одного разу прийшов поміщик, господар всіх дерев в окрузі. Він був дуже багатий і дуже жадібний.
—Зрубайте ці дерева і розпиляєте на дрова,— наказав він працівникам. — Я продам дрова і отримаю за них дуже багато грошей!

Ось тепер вітру було роздолля! Як він носився! Дерева більше не заважали йому, не стояли у нього на шляху.
А як зрадів суховій! Знаєте, той вітер, який все кругом висушує? Він побачив, що дерева більше не захищають джерела, прилетів і забрав всю воду.

І в джерелах не стало води. Ні крапельки!
Петя прийшов з відерцем, а води немає! Ніде стало пити горобчика. І курочці з курчатами. І козеняті з козеням. Квіти, які так добре пахли і давали бджолам і метеликам солодкий сік, зів'яли.
Вони вже не були такі красиві і запашні, і навіть комарі не хотіли на них сідати.

А всьому виною був жадібний поміщик, який наказав зрубати дерева. Він ні про що не дбав. Він думав тільки про те, щоб у нього було багато-багато грошей — ціла гора!
— Ні, — сказали тоді люди. — Так більше не буде!
І вони прогнали поміщика. Прогнали назавжди і стали господарювати самі.

Потрібно було знову посадити дерева. Діти допомагали дорослим. Рівними рядами все садили маленькі деревця. Це були саджанці тополі. Потім діти поливали їх водою, яку приносили здалеку.

І ось з маленьких саджанців виросли високі, красиві дерева. Ще вище і красивіше, ніж старі. Тепер вітер може скільки завгодно злитися.
Але йому не пройти! Він буде розгойдувати дерева, але вони не зігнуться. А коли прилетить вітер з грозовою хмаринкою, - пам'ятаєте, той вітер, що приносить дощ? - ось його - то і чекатимуть дерева!
Вони його не пропустять і змусять вилити всю воду на землю.