Про далекі минулі часи. Творчість А. Чайковського , М. Стельмаха 1. Що Павлусь дав Петрові як згадку про матір: а) хрестик; б) бублик з медом; в) фото мами. 2. Доля Павлусевого батька Степана: а) вбили татари; б) зник безслідно у Туреччині; в) вирятували козаки. 3. Козак Недоля про Павлуся сказав, що коли той повернеться, то з нього вийде: а) «добрий козак»; б) «мужній воїн»; в) «кошовий отаман». 4. Дорогою до Криму Павлусь потрапив до рук А) харциза; Б) татарів; В) козаків. 5. В Криму на базарі Павлуся купив А) Ібрагім; Б) Сулейман; В) Мустафа. 6. Девлет-гірей забрав Павлуся до себе, щоб він допоміг йому А) знайти сина Мустафу; Б) повернути втрачених полонених; В) спіймати козацького ватажка. 7. Яку книгу хотів взяти Михайло у Юхрима? А «Діти капітана Гранта» ; Б « Климко» ; В « Пригоди Тома Сойєра». 8. Хто прищеплював Михайликові любов до світу природи? А матір Б дід В Юхрим Бабенко. 9. Михайлик заправляв сліпак для читання книжок А бензином Б олією В гасом. 10. На момент знайомства з учителькою Михайлик не вмів А швидко читати Б множити числа В рахувати Г читати, зважаючи на розділові знаки; 11. Хто купив чоботи Михайлику? А Матір Б Дідусь В Тато. 12. Коли мама дізналася про успіхи Михайлика в школі, то вона А зраділа Б здивувалася В похвалила сина Г зажурилася.

ответ:У своїй повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуй-Левицький створив реалістичні образи двох поколінь звичайної селянської родини, наділивши їх рисами, характерними для дрібних власників того часу. Маруся та Омелько Кайдаші — люди працьовиті, але їхнє здоров’я та характер зіпсувався за часи важкої роботи на панщині. Вони виховувалися у ті часи, коли діти повинні були не тільки змалку працювати, а й у всьому коритися батькам. Своїх синів Карпа та Лавріна вони виховували так само, але ті вже не хотіли коритися батьківській волі. У цьому й полягала головна проблема відносин батьків і дітей у Кайдашевій сім’ї.

Цілком природно, що діти прагнуть бути самостійними. Але у випадку з Кайдашами батькам не вистачило широти світогляду і вміння дати своїм синам можливість жити та працювати незалежно від них і при цьому з повагою ставитися до батьків. А Омелько і Маруся весь вік тільки наказували, що робити: спочатку своїм синам, а потім і невісткам. Можливо, це і призвело до нескінчених сварок та навіть бійок.

Дивно і те, що Карпо та Лаврін мали різні характери і смаки, хоча зросли в одній родині. Карпо і Мотря кохали один одного, але щастя для них полягало лише у накопиченні багатства. Головніше для них було мати якнайбільше худоби, багато землі і власну хату. Вони прагнули збагатіти будь-якою ціно. Хоча Карпо та Мотря були гарними батьками і любили своїх дітей, виховували вони їх у ненависті до бабусі та дідуся, до тітки Мелашки і дядька Лавріна, до сестер і братів. Карпо та Мотря з часом досягли певного достатку, але справжнього щастя вони так і не здобули.

Лаврін і Мелашка були зовсім іншими. Лаврін був жартівливим і веселим хлопцем, такою ж була і його дружина. Їх вабило усе хороше і прекрасне, вони були ніжними і поетичними натурами, захоплювалися красою природи. Вони щиро кохали один одного, і якби все склалося інакше, то їхні діти обов’язково виросли б у турботі та любові, вони обов’язково любили б своїх батьків. А ось у Карпа та Мотрі такого б ніколи не було, і їхні діти, скоріше усього, виросли схожими на своїх батьків — жадібними, зневажливими і грубими.

На жаль, ані батькам, ані синам не вистачило мудрості і терпіння для того, щоб збудувати у родині атмосферу любові та взаємоповаги. Тому і сталося так, як сталося, адже в родині, де батьки не поважають своїх дітей, діти теж не будуть поважати батьків. Так було у часи І. Нечуя-Левицького, так є в наші часи, так само буде і в далекому майбутньому.