Костенко має на увазі те шо з кожним роком українська мова зникає и підпадає під загрозу зникнення нашими людьми, громадянами.
Эрендженова
24.02.2022
Здавна українці вважали , що краще не спішити , а працювати якісно . Та людина , яка спішить ніколи не зробить й однієї справи до кінця . Багато людей намагаються впіймати два зайці підряд.Недарма кажуть :"Сім раз відміряй , а один раз відріж."Тобто перед тим , як щось вчинити не потрібно спішити , а ретельно все обдумати .Часто люди недослухавши беруться за справу і спішать , а наслідком того що люди спішать є катастрофи . Тому важливо вміти не спішити .Я вважаю , що краще зробити одну справу добре ніж десять аби-як.
Lilykl
24.02.2022
Нещодавно я прочитала цікаву та щиру казку «Хуха-Моховинка» В.Короліва-Старого. Це чудова розповідь про маленьку лісову істоту, яка має «велике» серце. Казка навчає нас любити рідних та близьких, бути небайдужими та уважними до інших. Хуха сумує без своїх друзів: «тяжко жити без рідного товариства». Вона показує нам приклад ввічливості: «попрощалася, красненько подякувала гостинним козам». Маленька істота працьовита, добра, слухняна, лагідна. Страждання, самотність, холод та голод випали на долю Моховинки, але вона сміливо та терпляче долає всі труднощі: знесилена «мандрувала все дал сть та кмітливість ставали їй у пригоді: «під нею було кілька щілин, якими можна було пролізти». Коли сталося нещастя у хліві, хуха швидко прийшла на до покликала дітей, потім дорослі врятували козу Лиску. У вчинках маленької лісової істоти ми бачимо великий оптимізм, мрію та надію про краще життя. Вміння пробачати – дуже добра риса хухи. Автор на прикладі Моховинки спонукає нас бути добрими, працьовитими, пробачати іншим, робити добро. Вона може бути для нас добрим прикладом.